Когнітивна лексикографія та лінгвістичний аналіз концепту

Abstract

Стаття присвячена ролі, яку відіграє когнітивна лексикографія в лінгвістичному аналізі концепту, враховуючи при цьому дані таких наук, як логіка, семантика, когнітивна лінгвістика. У дослідженні наголошуємо, що семантика природних мов є конвенційним результатом категоризації й концептуалізації світу, відображає досвід, знання, відчуття людини. Опис семантичної структури здійснюємо через її представлення як мережі значень, що наявні в лексикографічних джерелах – словниках. Ім’я концепту ОБЛИЧЧЯ аналізуємо, беручи до уваги його значущість у мовленнєвій комунікації та вказуючи на зв’язки з іншими концептами. Лінгвістичний аналіз концепту передбачає розгляд основної номінації концепту – його імені через різне лексичне відтворення у свідомості мовців. Ім’я концепту аналізуємо за допомогою лексикографічних джерел через об’єднання лексем у синонімічні ряди, виокремлюючи при цьому лексичні домінанти. Методом дослідження словникових дефініцій, суть якого полягає у розщепленні слова на складники, є компонентний аналіз. Щодо засобів мовного вираження концептів ураховуємо також полісемантичність. Семантична структура полісеманта встановлюється через виявлення його лексико-семантичних варіантів у лексикографічних джерелах. Значення лексем указує на належність до конкретного концептополя, а також виявляє їх смислові елементи як складників концептуальних структур. Лексичне значення – конкретно-індивідуальний зміст слова, який є відображенням чи лише вираженням (у різних типах слів) та фіксацією у свідомості позначуваного словом елемента дійсності і є закріпленим за формою слова (відповідним звуковим комплексом), унаслідок чого стає можливою його реалізація як явища мови, а не лише свідомості. Лексичне значення співвідносить слово з навколишнім світом. Водночас у слові міститься вказівка на те, в яких відношеннях перебуває названий словом предмет, явище з іншими предметами, властивостями, діями. Мовці використовують слова з конвенційним значенням у різних контекстах, формуючи індивідуальний ментальний лексикон.

The article is devoted to the role played by cognitive lexicography in the linguistic analysis of the concept, taking into account the data of such sciences as: logic, semantics, cognitive linguistics. In the study we emphasize that the semantics of natural languages is a conventional result of categorization and conceptualization of the world, it reflects the experience, knowledge, feelings of a person. We describe the semantic structure by presenting it as a network of meanings presented in lexicographic sources – dictionaries. We analyze the concept name FACE, taking into account its significance in speech communication and pointing out the connections with other concepts. Linguistic analysis of the concept involves consideration of the main nomination of the concept – its name through different lexical reproduction in the minds of speakers. We analyze the name of the concept with the help of lexicographic sources by combining tokens into synonymous series, distinguishing lexical dominants. Component analysis is a method of studying dictionary definitions, the essence of which is to split a word into its constituent components. Regarding the means of linguistic expression of concepts, we also take into account their polysemanticity. The semantic structure of a polysemant is established by identifying its lexico-semantic variants in lexicographic sources. The meaning of tokens indicates their belonging to a particular conceptual field, and also reveals their semantic elements as components of conceptual structures. Lexical meaning is a concrete and individual meaning of a word, which is a reflection or only an expression (in different types of words) and fixation in the consciousness of the element of reality denoted by the word and is fixed by the word form (corresponding sound complex). As a result, it becomes possible to realize it as a phenomenon of language, not just consciousness. The lexical meaning correlates the word with the world around it. At the same time, the word contains an indication of the relationship between the object named by the word, the phenomenon with other objects, properties, actions. Speakers use words with conventional meanings in different contexts, forming their individual mental lexicon.