Концепція «міжнародного верховенства права» (International Rule of Law)

Abstract

Статтю присвячено висвітленню та розкриттю концепції «міжнародного верховенства права», аналізу підходів до його визначення та формуванню його дефініції. Наголошено, що міжнародне верховенство права належить до тих концепцій, які постійно тою чи іншою мірою «висіли в повітрі» ще з періоду після Другої світової війни. Зауважено, що, на відміну від «класичного» (внутрішнього) верховенства права, наукова спільнота далека від консенсусу щодо визначення міжнародного. Виділено тенденції, щодо яких у наукової спільноти формується певна одностайність. Розкрито межі впливу внутрішньої теорії верховенства права на міжнародне. Проаналізовано підходи до визначення концепції міжнародного верховенства права, а також «вузьке» і «широке» її значення. Констатовано, що, не дивлячись на неузгодженості в науковій доктрині повне дотримання міжнародного верховенство права є «ідеалом» і цей «ідеал» пов’язаний з людиною, її правами і свободами. Доведено, що вузьку концепцію в епоху права прав людини не можна цілком вважати «міжнародним верховенством права», оскільки невід’ємним елементом останнього є права людини. Констатовано, що сучасні теорії верховенства права та конституціоналізму сходяться в тому, що людська гідність, свобода та права людини є основою всіх інших зобов’язань держави. Зазначено, що міжнародним аналогом «верховенства права, а не індивідів» було б «верховенство права, а не держав», що передбачає 2 аспекти: ідеться не тільки про неможливість державі-гегемону свавільно диктувати свою волю іншим державам, але й диктувати її індивідам. Розмежовано поняття «міжнародне верховенство права», «верховенство міжнародного права» і «верховенство права у міжнародних відносинах». Висвітлено вимоги міжнародного верховенства права в практиці міжнародних органів. На основі аналізу наукових підходів та практики міжнародних органів надано авторське визначення «міжнародного верховенства права» як загальноцивілізаційний концептуальний інструмент, що являє собою набір цінностей, доктрин та принципів, основною вимогою якого є обмеження, які випливають з гідності, свобод та фундаментальних прав кожної людини, задля окреслення меж влади держав стосовно людини – як на рівні відносин між суб’єктами міжнародного права, так і на рівні відносин окремих суб’єктів міжнародного права з окремими індивідами.

The article is devoted to the elucidation and exposition of the concept of the «international rule of law», the analysis of approaches to its definition and the formulation of its definition. It is emphasized that the international rule of law is among those concepts that have been consistently «hanging in the air» to some extent since the post-World War II period. It is noted that, unlike in the case of defining the «classic» (domestic) rule of law, there is a lack of consensus within the scientific community regarding the definition of the international rule of law. The trends on which a certain unanimity is forming within the scientific and scholarly community are identified. The limits of the influence of the domestic rule of law theory on the international rule of law theory are revealed. The approaches to defining the concept of the international rule of law, as well as its «narrow» and «broad» meanings, are analyzed. It is stated that despite inconsistencies in the scientific doctrine, full adherence to the international rule of law is an «ideal,» and this «ideal» is associated with a human being, their rights, and freedoms. It has been proved that the narrow concept in the era of human rights law cannot be fully considered to be the «international rule of law», since human rights are an integral element of the latter. It is stated that contemporary theories of the rule of law and constitutionalism converge on the idea that human dignity, freedom, and human rights form the basis of all other obligations of the state. It is noted that the international analogue of the «rule of law, not individuals» would be the «rule of law, not states», which implies two aspects: it is not only about the impossibility for the hegemonic state to arbitrarily dictate its will to other states, but also the impossibility to dictate it to individuals. The authors distinguish between the concepts of «international rule of law», «rule of international law», and «rule of law in international relations». The requirements of the international rule of law in the practice of international bodies are highlighted. Based on the analysis of scientific approaches and the practice of international bodies, the authors’ own definition of the «international rule of law» is provided as a civilization-wide conceptual tool that represents a set of values, doctrines, and principles, the main requirement of which is the restrictions arising from the dignity, freedoms, and fundamental rights of every individual, in order to delineate the limits of power of states concerning an individual - both at the level of relations between subjects of international law and at the level of relations between certain subjects of international law and certain individuals.