Право людини на безпеку в зарубіжній та вітчизняній історико-правовій думці

Abstract

У статті розглядається історико-правовий контекст наукового обґрунтування право людини на безпеку. За основу дослідження було взято класичні юридичні наукові праці Платона, Аристотеля, Джон Локка, Жан-Жака Руссо, Ніколло Макіавеллі, та інших видатних юристів та філософів. Також в статті розглядаються і сучасна позиція вітчизняних юристів, таких як: О.Б. Бондар, В.П. Васьковська, Ю.В. Луценко, В.O. Мельник, А.Х. Степанюк, Д.О. Тихомиров, І.С. Яковець та інших. Метою статті було визначено аналіз явища безпеки та зокрема права людини на безпеку на етапах розвитку людської цивілізації та виразити її змістове наповнення; узагальнити та пояснити варіанти різного тлумачення категорії «безпека» в історико-правовій думці. Основою методології було взято порівняльний підхід з використанням гносеологічного, історичного методу, методів аналізу та абстрагування. Під час дослідження було виявлено постійне тяжіння людства та окремих індивідів до осмислення та реалізації концепцій безпеки. Було визначено основні етапи розвитку розуміння поняття та концепції безпеки: першим було визначено античний період – під час якого безпека мала міфологічне підґрунтя та забарвлення і була пов’язана з існуванням віри в концепцію магії; наступним встановлено період Середньовіччя – під час якого безпека розглядалася через призму Божественного існування; подальшим періодом визначається період Ренесансу, в який безпека є предметом дослідження в незалежності від духовно-міфологічного концепту проте не розглядається в контексті безпеки для всіх, а зберігається класово-нерівний характер; далі приходить Нова епоха – усвідомлення свого права на повагу до своєї честі і гідності, рівноправність, піднесення життя людини на п’єдестал життєвих цінностей. Проведений аналіз етапів розвитку людської цивілізації дав змогу зробити висновок, що в незалежності від рівня розвитку людства, особливостей його існування в різні періоди і суспільно-економічні формації залишається незмінним бажання досягнути максимального рівня безпеки у житті особи, держави та суспільства.

The article examines the historical and legal context of scientific substantiation of the human right to security. The research is based on the classical legal scholarly works of Plato, Aristotle, John Locke, Jean-Jacques Rousseau, Niccolo Machiavelli, and other prominent lawyers and philosophers. The article also examines the current position of domestic lawyers, such as: O.B. Bondar, V.P. Vaskovska, Yu. Lutsenko, V.O. Melnyk, A.H. Stepaniuk, D.O. Tikhomirov, I.S. Yakovets and others. The purpose of the article is to analyze the phenomenon of security and, in particular, the human right to security at the stages of development of human civilization and to express its content; to summarize and explain the options for different interpretations of the category «security» in historical and legal thought. The methodology was based on a comparative approach using the epistemological, historical method, methods of analysis and abstraction. During the study, it was found that humanity and individuals are constantly striving to understand and implement security concepts. The main stages of the development of the understanding of the notion and concept of security were identified: the first was the ancient period - during which security had a mythological basis and color and was associated with the existence of belief in the concept of magic; the next was the Middle Ages - during which security was viewed through the prism of divine existence; the next period was the Renaissance, in which security was the subject of research regardless of the spiritual and mythological concept, but was not considered in the context of security for all, but its class-unequal character remains; the New Era comes with the realization of one’s right to respect for one’s honor and dignity, equality, and the elevation of human life to the pedestal of life’s values. An analysis of the stages of development of human civilization has led to the conclusion that regardless of the level of development of humanity, the peculiarities of its existence in different periods and socio-economic formations, the desire to achieve the maximum level of security in the life of an individual, the state and society remains unchanged.