Проблема класифікації англомовної військової лексики в парадигмі лінгвістичних досліджень

Abstract

У статті узагальнено та систематизовано наявні у сучасній лінгвістичній науці підходи до проблеми класифікації англомовної військової лексики. Зазначено, що військова лексика є особливим прошарком лексичних одиниць, які обслуговують військову галузь людської діяльності (організацію збройних сил, оперативно-тактичне мистецтво ведення бойових дій, види озброєння тощо). Наголошено, що військова фахова мова відіграє важливу роль в армійському житті, оскільки вона є одним з головних інструментів передачі та зберігання різних видів інформації (зокрема, про види озброєння, військові групування, статутні (нестатутні) відносини між військовослужбовцями тощо), що використовується у військовій справі. У межах досліджуваного лінгвістичного феномену виокремлено такі класифікації, як-от: за тематичними ознаками, за сферою спілкування та з точки зору труднощів розуміння лексичних одиниць та їх перекладу. Окреслено, що відповідно до класифікації за тематичними ознаками військова терміносистема, як і військова фахова мова, розподіляється на тактичну, військово-організаційну, військово-технічну (за родами військ та видами збройних сил) термінологію. На основі класифікації за сферою спілкування англомовна військова лексика охоплює: 1) військово-прикладну термінологію (офіційну / статутну термінологію та нестатутну термінологію); 2) емоційно забарвлені лексичні одиниці, які, як правило, є стилістичними синонімами відповідних військових термінів. Висвітлено класифікацію з точки зору перекладу військової термінології, згідно з якою всі терміни досліджуваної фахової мови розподілені на три групи: 1) терміни на позначення реалій дійсності іншої культури, ідентичних реаліям в рідній країні; 2) терміни на позначення реалій дійсності іншої культури, відсутніх в країні проживання, які мають загальноприйняті термінологічні еквіваленти у мові перекладу; 3) терміни на позначення реалій дійсності іншої культури, відсутніх в рідній країні, які не мають загальноприйнятих термінологічних еквівалентів у мові перекладу.

The article summarizes and systematizes the approaches available in modern linguistics to the problem of classification of English military vocabulary. It is noted that military vocabulary is a special layer of lexical units that serve the military branch of human activity (organization of the armed forces, operational and tactical art of combat operations, types of weapons, etc.). It is emphasized that the military professional language plays an important role in the military life, as it is one of the main tools for transmitting and storing various types of information concerning weapons, military groups, statutory (non-statutory) relations between servicemen, etc., exploited in military affairs. Within the framework of the studied linguistic phenomenon, such classifications are singled out: on thematic features, on the sphere of communication and from the point of view of difficulties in understanding lexical units and their translation. It is outlined that according to the classification by thematic features, the military terminology system is divided into tactical, military-organizational, military-technical (by types of troops and types of armed forces) terminology. Based on the classification in the field of communication, English military vocabulary includes: 1) military-applied terminology (official / statutory terminology and non-statutory terminology); 2) emotionally colored lexical items, which, as a rule, are stylistic synonyms of the corresponding military terms. The classification in terms of translating military terminology is highlighted, according to which all terms of the studied specialized language are divided into three groups: 1) terms to denote the realities of another culture, identical to the realities in the native country; 2) terms to denote the realities of another culture, absent in the country of residence, which have generally accepted terminological equivalents; 3) terms to denote the realities of another culture, absent in the native country, which do not have generally accepted terminological equivalents.