Особливості збереження функціонування та впливу інтертекстуального оповідача на реципієнта під час перекладу (на матеріалі творів Г. Гессе "Гра в Бісер" та "Степовий Вовк")

Abstract

У роботі проведено аналіз лексичних, граматичних та стилістичних особливостей збереження впливу інтертекстуального оповідача на реципієнта під час перекладу в романах Г. Гессе «Гра в Бісер» та «Степовий Вовк»; конкретизовано тематичний та термінологічний апарат; установлено стан охоплення проблематики дослідження впливу інтертексту в перекладі вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Передусім з’ясовано особливість перекладу внутрішньо-оповідної структури роману як елемента оповідного стилю в матеріалах, пов’язаних із вивченням «Сіддхартхи» в лінгвістичних світоглядних картинах, та розглянуто приклади авторських оповідних концепцій у перекладах досліджуваних текстів. Висвітлено категорії наративних конструкцій, застосованих в оповіді автора та перекладах, визначено рівень впливу інтертекстуального розповідача, а також ступені використання інтертекстового і композиційного складників романів та їх відтворення в перекладах. У процесі дослідження доведено необхідність використання стилістичних трансформацій у перекладі та їх вплив на реципієнта, виявлено характерні особливості, що відповідають модерністському стилю Г. Гессе, та мовні засоби відтворення його оповідних структур, проаналізовано концепт творення інтертексту в перекладах та систематизовано базові наративні функції, збереження яких суттєво впливає на якість та адекватність перекладу. Визначено першочергову роль гетеродієгетичного розповідача в тексті оригіналу автора та перекладах російською, українською та англійською мовами, яка істотно впливає на інформаційну ретрансляцію в текстах оригіналу і їх перекладах. Фокусування на оцінці чи на певних фрагментах розповіді сприяє розкриттю її важливості, але водночас текстова репрезентація оповіді відрізняється від деяких інтертекстових змін у перекладах та здатності сприйнятливої інтерпретації, що створює реципієнт, під час прочитання, під впливом інтертексту. Також к дослідженні з’ясовано, що настроєвість наратування в перекладах романів «Гра в Бісер» та «Степовий Вовк» матеріалізується крізь мовлення гетеродієгетичного оповідача, який у тексті твору повністю приховується у свідомості другорядних персонажів, що досягаєься за рахунок вживання окличних речень, вставних конструкцій та повторів.

The analysis of lexical, grammatical and stylistic features of preserving the influence of the intertextual narrator on the recipient during the translation in H. Hesse’s novels “The Glass Bead Game” and “Steppenwolf”) and their translations is carried out; the thematic and terminological apparatus is specified; the state of coverage of the issue of research of the influence of intertext in translation by domestic and foreign researchers is established. First of all, the peculiarity of the translation of the inter-narrative structure of the novel as an element of narrative style in the materials related to the study of “Siddhartha” in linguistic worldviews is clarified, and examples of author’s narrative concepts in translations of researched texts are considered. The categories of narrative constructions used in the author’s narrative and translations are covered, the level of influence of the intertextual narrator is determined, as well as the degree of use of intertextual and compositional components of novels and their reproduction in translations. In the process of research, the necessity of using stylistic transformations in translation and their influence on the recipient is proved, the characteristic features corresponding to H. Hesse’s modernist style and linguistic means of reproduction of its narrative structures are revealed, the concept of intertext creation in translations is analyzed and basic narrative functions are systematized. significantly affects the quality and adequacy of translation. The primary role of the heterodiegetic narrator in the author ‘s original text and translations in Russian, Ukrainian and English, which significantly influences the information retransmission in the original texts and their translations, is determined. Focusing on the assessment or on certain fragments of the story helps to reveal its importance, but at the same time, the textual representation of the story differs from some intertextual changes in translations and the ability of receptive interpretation that creates the recipient, while reading, under the influence of intertext. The study also found that the mood of narration in the translations of the novels “The Glass Bead Game” and “Steppenwolf”) materializes through the speech of a heterodiegetic narrator, who in the text is completely hidden in the minds of minor characters, achieved through the use of exclamatory sentences, insert constructions and repetitions.