Language and the COVID-19 pandemic: translation of English coronavirus-related neologisms into Ukrainian

Abstract

The COVID-19 pandemic has radically altered the global society resulting in the dramatic transition to new social patterns, rules, formats of work, etc. This study deals with the innovative linguistic content of the English COVID-19 discourse as a specific communicative-cognitive product reflecting the new tendencies in the neology domain. The study highlights the ways of translating English coronavirus-related neologisms into Ukrainian. In particular, it studies the potential and limitations of transcoding, descriptive translation, and modulation while rendering neolexemes and neophrasemes that emerged as a linguistic response to the COVID-19 outbreak. The study also analyses the verbalized peculiarities of language consciousness under dramatic conditions. Moreover, it focuses on morphological peculiarities, pragmatic intentions, and linguo-creative mechanisms of the innovative linguistic units. In particular, the productivity of telescopic models, verbalization of the call for joint activity during the pandemic, reconsidered categorization of activities, and the translation difficulties posed by these features are analysed. The study aims at determining and analysing specific cases of the integrated coronavirus-related neologisms within the English COVID-19 discourse and reveals the specifics of their translation into Ukrainian. Moreover, the preconditions for treating the English COVID-19-discourse as a separate communicative-cognitive product, discursive manifestations of the ludic function exteriorized by puns, indirect call to unification, integrated metaphoric mechanisms, intra- and intercategory synonymy are determined. Special attention in the paper is drawn to the cases of transcoding, explication along with the lexicographic procedures by means of descriptive translation, and euphemization while translating certain coronavirus- related neologisms.

Пандемія COVID-19 докорінно трансформувала життєдіяльність індивідів у глобальному масштабі, увінчавшись драматичною появою нових соціальних патернів, правил, форматів роботи тощо. У запропонованій розвідці розглядається лінгвістичний інноваційний матеріал англомовного дискурсу COVID-19, що постає як особливий комунікативно-когнітивний продукт і відображає нові тенденції в царині неології. Статтю присвячено пошуку й аналізу способів перекладу англомовних неоковідизмів на українську мову. Зокрема, детермінується потенціал й обмеження прийомів транскодування, дескриптивного перекладу та модуляції для репрезентації неолексем і неофразем, що виникли у відповідь на поширення захворюваності на COVID-19. У статті також визначаються тенденції вербалізованих настроїв мовної свідомості в драматичних умовах. Увага зосереджується на деяких морфологічних параметрах інноваційних лінгвістичних одиниць, прагматичних інтенціях та виявах лінгвокреативу, що екстеріоризуються за їхнього посередництва. Зокрема, аналізуються питання продуктивності телескопії, вербалізації заклику до спільних зусиль під час пандемії та оновленої категоризації певних видів діяльності, а також труднощі перекладу неологізмів, заснованих на таких особливостях. У статті детермінуються й аналізуються конкретні факти інтеграції неологізмів коронавірусної тематики у фрагменти англомовного дискурсу COVID-19 і розглядаються особливості їх перекладу на українську мову. Крім того, визначаються передумови виокремлення англомовного дискурсу COVID-19 як окремого комунікативно-когнітивного продукту, аналізуються дискурсивні прояви лудичної функції, екстеріоризованої за посередництва каламбуру, непрямого заклику до об’єднання, механізмів метафоризації, інтра- та інтеркатегорійної синонімії. Особливу увагу сфокусовано на випадках транскодування, експлікації шляхом прийому описового перекладу за посередництва лексикографічних практик та евфемізації під час перекладу неоковідизмів.