Мотив рекрутчини в поезіях Т. Шевченка

Abstract

У розвідці аналізуємо мотив рекрутчини в поезіях Т. Шевченка чотирьох періодів творчості, що досі не здобув достатнього висвітлення в шевченкознавчих працях, на противагу мотиву солдатчини. Зокрема, аналізований мотив розглядаємо в контексті імперської політики щодо поневолення та впокорювання українського народу. З другого боку, не менш суттєвим є і моральний аспект явища рекрутчини, адже виявляє морально-етичні проблеми, притаманні українському суспільству. А віддавання вдовиченка «в москалі» у Т. Шевченка стає симптоматичним образом злочинного ладу, неправедного світоустрою, а також «невольницького» українського світу, адже можливий лише «в невольниках людях». Мотив рекрутчини започатковується в перший період творчості в поемі «Катерина», надалі ж розгортається у творах другого періоду – як історіософських (вірш «Гоголю», поема «Сон (У всякого своя доля)», містерія «Великий льох»), так і етологічних (поеми «Сова» та «Відьма»). Найширше мотив рекрутчини представлений у третій – невольницький – період поета і наділений множиною смислів: як торжество неправди, здійснюваної за волею пана чи злих людей (поеми «[Марина]», «Меж скалами, неначе злодій...», вірш «Полюбилася я...» тощо); як вияв невольницького становища українського народу (поема «Москалева криниця»); як зневолення (позбавлення злої волі) людини (вірш «Не спалося, а ніч, як море»); як благо для людини, позбавленої можливості вільного життя (вірш «І золотої й дорогої...»). Мотив рекрутчини, як правило, стосується обставин рекрутського вербунку та підстав для цього. Зрідка поет описує повернення солдата до свого села, упускаючи роки солдатчини. Він може торкатися і долі матері, дружини, коханої рекрута, що зазнають безнастанних поневірянь або ж гинуть (вірші «Рано-вранці новобранці...», «Меж скалами, неначе злодій...», «Полюбилася я...»). Підсумкові роздуми Т. Шевченка, пов’язані з мотивом рекрутчини, висловлені в елегії «Зійшлись, побрались, поєднались...» четвертого періоду творчості: автор символічно позначає безперспективний для нації спосіб існування в межах імперії, що прирікає її на загибель, натомість такі перспективи були за часів козаччини в межах своєї власної держави.

In the investigation we analyze the motif of recruitment in T. Shevchenko’s poems of four periods of creativity, which has not yet received sufficient coverage in Shevchenko’s works, in contrast to the motif of soldiering. In particular, we consider the analyzed motif in the context of the imperial policy of enslavement and subjugation of the Ukrainian people. On the other hand, the moral aspect of the phenomenon of recruitment is no less important, as it reveals the moral and ethical problems inherent in Ukrainian society. And giving a widow “in a Muscovite” to T. Shevchenko becomes a symptomatic image of a criminal system, an unjust world order, as well as the “slave” Ukrainian world, because it is possible only “in slaves”. The motif of recruitment begins in the first period of creativity in the poem “Catherine”, then unfolds in the works of the second period – as historiosophical (poem “Gogol”, the poem “Dream (Everyone has their own destiny)”, the mystery of the “Great Cellar”), and ethological (poems “Owl” and “Witch”). The motif of recruitment is most widely presented in the third – slave – period of the poet and endowed with many meanings: as a triumph of untruth, committed at the will of the master or evil people (poem “[Marina]”, “Between the rocks, like a thief...”, the poem “I fell in love...” etc.); as a manifestation of the slave status of the Ukrainian people (the poem “Moscow Well”); as the enslavement (imprisonment of evil will) of man (the poem “Did not sleep, and the night is like the sea”); as a blessing for a person deprived of the possibility of a free life (the poem “Both golden and expensive ...”). The motif for recruitment usually relates to the circumstances of the recruit recruitment and the grounds for it. Occasionally the poet describes the return of a soldier to his village, missing the years of military service. It can also touch the fate of a mother, wife, beloved recruit, who suffer incessant wanderings or die (poems “Early in the morning recruits...», “Between the rocks, like a thief ...”, “I fell in love ...”) . The final reflections of T. Shevchenko, related to the motif of recruitment, expressed in the elegy “Gathered, married, united...” of the fourth period of creativity: the author symbolically denotes a hopeless way for the nation to exist within the empire, which dooms it prospects were in the days of the Cossacks within their own state.