Празькі дефенестрації за правління династії Ягеллонів

Abstract

У статті розкрито Празькі дефенестрації 1483 і 1524 рр., що відбулися за правління династії Ягеллонів (1471–1526). У Чеському королівстві домінували дві релігійні течії: католики та утраквісти. В обох випадках приводом повстання в Празі були релігійні суперечки, причиною – політична боротьба, а наслідком зміна влади. 24 вересня 1483 р. чашники зібралися біля старої місцевої ратуші, ув'язнили владу, а бургомістра Яна Клобоука викинули з вікна. Більш кровопролитні бої відбулися в Новому місті, де загинуло п'ятеро радників. Ці події призвели до так званої «Другої Празької дефенестрації». У результаті в 1485 р. було укладено Кутногірське релігійне перемир'я, яке в 1512 р. було знову підтверджено на «вічні часи». Фактично угода діяла до 1567 р. Кутногірський релігійний мир примирив католиків із чашниками й офіційно визнав діяльність утраквістичної церкви в чеському суспільстві. Релігійні чвари відновилися через поширенням реформаційних ідей на чеських землях. Проти реформаторів виступили провідні католицькі пани та частина чашників, які не хотіли втрачати свої владні позицій. Їхні прихильники зібралися на центральній площі міста Праги 9 серпня 1524 р. Празький уряд був звинувачений у державній зраді, а бургомістр та інші урядовці були кинуті до в'язниці. Так відбувся переворот, так звана «Третя Празька дефенестрація». У результаті було досягнуто згоди між чеськими католиками та чашниками з одного боку та Римською курією з іншого. Дві Празькі дефенестрації під час правління династії Ягеллонів призвели до стабілізації релігійних і політичних відносин у землях Чеської корони.