Органи самоорганізації населення у контексті теорій про природу місцевого самоврядування

Abstract

Метою статті є на підставі аналізу теорій про природу місцевого самоврядування сформулювати рекомендації для підвищення ефективності нормативно-правової регламентації створення та функціонування в Україні органів самоорганізації населення. Концепція адміністративної реформи 1998 р. передбачає, що головним завданням муніципальної реформи є усунення недоліків, які істотно впливають на здійснення управлінської діяльності. Варто підкреслити, що це завдання виконується і досі. А от же, при проведенні реформи, при її законодавчому забезпеченні особлива увага має приділятись вивченню, аналізу, узагальненню і впровадженню кращого вітчизняного та міжнародного досвіду у сфері розвитку місцевого самоврядування. Одним із важливих практичних завдань на цьому етапі є пожвавлення участі населення у здійсненні локальної демократії, в тому числі – у роботі органів самоорганізації населення (далі – органів СОН), - будинкових, квартальних, вуличних то що комітетів. Важливим науковим завданням є доктринальне забезпечення цього процесу. Варто підкреслити, що внесок правознавців, в першу чергу, полягає у створенні ефективного нормативно-правового забезпечення створення і функціонування органів СОН як елементу системи місцевого самоврядування. У статті розглянуті теорії місцевого самоврядування, в яких йдеться про його природу, - громадська, державна, громадсько-державна теорії. На підставі аналізу цих теорій зроблені висновки про характерну політику щодо органів самоорганізації населення в разі використання в державі тієї чи іншої теорії. Зокрема автор аргументує, що ефективному розвитку органів СОН як невід’ємному елементу системи місцевого самоврядування сприятиме: 1)визначення на державному рівні теорії місцевого самоврядування; 2) послідовна реалізація положень цієї теорії у поточному законодавстві. На сучасному етапів Україні це не відбувається, що істотно гальмує розвиток інституту самоорганізації населення. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі вбачаються у необхідності надати більш детальні рекомендації стосовно ефективного нормативно-правового регулювання створення та діяльності будинкових, квартальних тощо комітетів.

The purpose of the article is to formulate recommendations for improving the effectiveness of legal regulation of the creation and functioning of self-organization of the population’s bodies in Ukraine based on the analysis of theories about the nature of local self-government.The Concept of administrative reform in 1998 stipulated, that the main task of municipal reform is to eliminate shortcomings that significantly affect the implementation of management activities. It should be emphasized that this task is still being performed. Therefore, during the reform, during its legislative provision, special attention should be paid to the study, analysis, generalization and implemen-tation of the best domestic and international expe-rience in the field of local self-government development. One of the important practical tasks at this stage is to revive the participation of the population in the implementation of local democracy, including - in the work of self-organization of the population (hereinafter - BSOP), - house, neighborhood, street, etc. committees. An important scientific task is the doctrinal support of this process. It should be emphasized that the contribution of jurists, first of all, is to create an effective regulatory framework for the establishment and functioning of the JI bodies as an element of the system of local self-government.The article considers theories of local self-government, which deal with its nature - public, state, public-state theories. On the basis of the analysis of these theories conclusions about the characteristic policy concerning bodies of self-organization of the population in case of use in the state of this or that theory is made.In particular, the author argues that the effective development of the BSOP as an integral part of the system of local self-government will contribute to: 1) the definition at the state level of the theory oflocal self-government; 2) consistent implementa-tion of the provisions of this theory in current legislation. At the present stage in Ukraine this does not happen, which significantly inhibits the development of the institution of self-organization of the population. Prospects for further research in this area are seen in the need to provide more detailed recommendations for effective regulation of the establishment and operation of house, neighborhood, etc. committees.