Сучасний стан і проблеми правового статусу парламентської опозиції в Україні

Abstract

Виконано аналіз сучасного стану правового статусу парламентської опозиції в Україні, охарактеризовано його особливості та проблеми, пов’язані з невизнанням суб’єктності парламентської опозиції, відсутністю належного правового регулювання її прав, обов’язків, гарантій і меж діяльності. Наголошено, що неінституалізованість парламентської опозиції зумовлює відсутність у опозиційних політичних сил у Верховній Раді України відповідних обов’язків щодо формування тіньового уряду, підготовки альтернативної програми діяльності уряду, дотримання національних інтересів, заборони зловживання своїми правами та гарантіями тощо. Водночас де-факто опозиційні депутатські фракції та групи, окремі народні депутати України для контролю за діяльністю коаліції та уряду можуть здійснювати деякі ефективні загальнопарламентські засоби і процедури (запити, заслуховування уряду, ініціювання парламентського розслідування, конституційне оскарження тощо), що закладає основи опозиційної діяльності у Верховній Раді України. Встановлено, що особливості вітчизняної правової системи, недостатня розвиненість парламентаризму та політичної системи актуалізують комплексне конституційне та законодавче закріплення засад організації та діяльності парламентської опозиції в Україні, зокрема порядку її утворення, прав і обов’язків, гарантій та процедур, відносин з коаліцією та урядом. Обґрунтовано, що інституалізація парламентської опозиції в Україні повинна спрямовуватись на реальне забезпечення її конструктивної співпраці з більшістю, а також на дотримання прав опозиції щодо представництва у керівництві парламенту та її органах, контролю діяльності більшості та уряду, оприлюднення у парламенті її позиції. Пріоритетом удосконалення правового статусу парламентської опозиції в Україні має бути не тільки уточнення та розширення її прав, а і формування дієвих механізмів їх реалізації, забезпечення відповідальності за порушення прав опозиції.

The analysis of the current state of the legal status of the parliamentary opposition in Ukrainehas been performed; it also describes its features and problems related to non-recognition of the subjectivity of the parliamentary opposition, the lack of proper legal regulation of its rights, responsibilities, guarantees and limits of activity.It was stressed that the non-institutionalization of the parliamentary opposition causes the opposition political forces in the Verkhovna Rada of Ukraine to have no corresponding responsibilities for forming a shadow government, preparing an alternative program of government activities, observing national interests, banning abuse of rights and guarantees, etc.At the same time, de facto opposition parliamentary factions and groups, individual MPs of Ukraine to control the activities of the coalition and the government can carry out some effective parliamentary means and procedures (inquiries, government hearings, initiating parliamentary inquiries, constitutional appeals, etc.), which lays the foundations of opposition activity in the Verkhovna Rada of Ukraine. It is established that the peculiarities of the domestic legal system, insufficient development of parliamentarism and political system actualize the complex constitutional and legislative regula-tion of the bases of organization and activity of the parliamentary opposition in Ukraine, including the order of its formation, rights and responsibilities, guarantees and procedures, relations with the coalition and government. It is substantiated that the institutionalization of the parliamentary opposition in Ukraine should be aimed at real ensuring its constructive cooperation with the majority, as well as on observance of the rights of the opposition regarding representation in the leadership of the parliament and its bodies, control of the activities of the majority and the government, publication of its position in the parliament.The priority of improving the legal status of the parliamentary opposition in Ukraine should be not only the clarification and expansion of its rights, but also the formation of effective mechanisms for their implementation, ensuring accountability for violations of opposition`s rights.