Питоме й запозичене в музичній термінології української мови

Abstract

Статтю присвячено аналізу опозиційних джерел поповнення музичної термінології, а саме використанню власномовних ресурсів та запозиченню номінацій з чужих мов, проблема балансу між якими постає сьогодні надзвичайно гостро. Збереженню автентичности наукової мови сприяє використання наявних в українській мові моделей творення термінів: вторинної номінації, морфологічного, морфолого-синтаксичного та аналітичного способів. Вторинна номінація має в основі один із лексико-семантичних засобів – метафору (коза, ребро) або метонімію (коломийка, гучність), унаслідок чого відбувається звуження та розширення семантики, зміна обсягу поняття, перенесення назв за різноманітними асоціаціями. Одним із найзначніших джерел збагачення української музичної термінології є морфологічний спосіб творення: найширше представлене суфіксальне творення (інструментування, скрипаль), незначну кількість термінів утворено префіксальним (затакт), префіксально-суфіксальним (приструнник), безафіксним (приспів) способами, композицією (ладотональність), юкстапозицією (опера-балет), абревіацією (ЕМ), – адже в морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, слово- та основоскладання, закладені основи структурної систематизації термінів. Аналітична деривація є одним із найпродуктивніших шляхів поповнення музичної терміносистеми (вершина інтервалу, вокально-інструментальний ансамбль). Унаслідком культурних інтеграційних процесів з’являються в музичній термінології запозичені терміни з чужих мов. Причинами поширення інтернаціоналізмів у музичній термінології української мови є тенденція до спеціалізації, мовної економії та міжнародної уніфікації. Виявлено, що чужомовні музичні терміни в основному пристосувалися до норм української мови, однак певна частина запозичень залишається не цілком освоєною. Проведено аналіз адаптації музичних термінів на семантичному, фонетичному, орфографічному та граматичному рівнях української мови. Чужомовні номінації стають продуктивними в термінотворенні української мови. Урівноважувати питоме й запозичене в музичній термінології має спеціальна державна установа – мовна комісія, адже невиправдане використання чужомовних термінів за умови функціонування в мові автохтонних відповідників є загрозливим явищем для сучасної української мови.

The article is devoted to the analysis of oppositional sources of replenishment of musical terminology – use of own resources and prevention of nominations from foreign languages. The problem of balance between them is extremely acute today. The preservation of the authenticity of the scientific language is facilitated by the use of existing models of implementation of terms in the Ukrainian language: secondary nomination, morphological, morphological-syntactic and analytical abilities. Secondary nomination is the basis of one of the lexical-semantic means – metaphor or metonymy, due to the reflection and expansion of semantics, change of concepts, transformation of names for various associations. One of the most significant sources of enrichment of Ukrainian musical terminology is the morphological way of creation: the most widely represented suffixal creation, a small number of terms formed by prefixal, prefixal-suffixal, bezifixal, abbreviation, – due to the fact that in the morphological structure of terms formed with the help of offices, word and basic composition, the foundations of structural systematization of terms are laid. Analytical derivation is one of the most productive ways to replenish the musical terminology. As a result of cultural integration processes, terms borrowed from foreign languages appear in musical terminology. The reasons for the spread of internationalism in the musical terminology of the Ukrainian language are the tendency to specialization, language economy and international unification. It seems that sensitive musical terms have mostly adapted to the norm of the Ukrainian language, in comparison with a certain part of borrowing remains not fully mastered. The analysis of adaptation of musical terms on semantic, phonetic, orthographic and grammatical levels of the Ukrainian language is carried out. Foreign language nominations are productive in the term formation of the Ukrainian language. Balancing the specific and borrowed in musical terminology is a special state institution – the language commission, as the unjustified use of foreign terms for the conditions of functioning in the language of indigenous equivalents is a threatening phenomenon for the modern Ukrainian language.