Функційне навантаження онімікону в поезії Ліни Костенко

Abstract

Ономастичні студії мають в Україні міцні традиції, а від часів К. Цілуйка і досить чітку організацію. Поезія Ліни Костенко, видатної сучасної української поетеси, в ономастичному плані майже не вивчалася. Відома змістовна стаття В. Калінкіна та Ю. Лінницької, окремі згадки в монографії В. Калінкіна «Поэтика онима». Між тим таке вивчення конче потрібне, бо оніми поетеси є одним з найгостріших видів її словесної зброї. Метою статті є аналіз ономастичного простору, його наповнення та особливості функціонування в усіх поетичних творах Ліни Костенко. Власні назви відрізняються від загальних серед іншого тим, що їх семантична глибина є необмеженою. Називаючи одиничний денотат, вони включають безліч його ознак, чим і зумовлюється їх семантична необмеженість. Ось цю семантичну глибину власних назв уловлює і майстерно виражає у своїх творах Ліна Костенко. Значна семантична потужність онімів залишається потенційною, поки вона не актуалізується в тексті і, відповідно, у сприйнятті читача. Цій актуалізації мусить передувати письменницьке осмислення, встановлення семантичної глибини онімів. Таке осмислення проявляє себе практично в усіх поетичних творах Ліни Костенко. Цей ефект досягається як самим добором ужитих у творі онімів, так і побудовою відповідних контекстів, тобто семантичне розкриття власних назв здійснюється адгерентно – за допомогою влучного, виваженого (і при тому лаконічного) словесного оточення. Ступінь конотативного доповнення денотативного сенсу власних назв може бути в поезіях Ліни Костенко дуже різним – від незначного, обертонного додатку до істотної перебудови семантичної структури оніма. Ще одна ознака онімії Ліни Косленко – велика і протягом розвитку творчості зростаюча вагомість власних назв у мистецькій палітрі поетеси. Це особливо помітно у зіставленні онімічного простору різних збірок поезій Ліни Костенко. Вивчивши онімічні аспекти поезії Ліни Костенко, можемо синтезувати головні наслідки цього аналізу у вигляді опису функційного навантаження власних назв у творах поетеси. Чітко виявляють себе шість функцій: 1) номінативна (суто називна); 2) хронотопічна; 3) характеризуюча; 4) функція виразовості, образності, тропеїчності; 5) експресивна; 6) текстотвірна. Отже, можемо висновувати, що власним назвам у творах Ліни Костенко органічно притаманна поліфункційність. Вони, як правило, виконують, всупереч класифікаторській логіці, мало не всі можливі функції одразу. Це, можливо, становить певну трудність для дослідників, але робить онімію поетеси необхідним, насиченим і повноцінним складником її лаконічного, афористичного мовлення.

Onomastic studies have a strong tradition in Ukraine, and since the times of K. Tsiluiko they also have a fairly clear organization. The poetry of Lina Kostenko, a prominent modern Ukrainian poet, has hardly been studied onomastically. There is a well-known article by V. Kalinkin and Y. Linnytska, some references in Kalinkin’s monograph “Onym poetics”. Meanwhile, such a study is absolutely necessary, because Kostenko’s onyms are one of the sharpest types of her verbal weapons. The aim of the article is to analyze the onomastic space, its content and features of functioning in all poetic works of Lina Kostenko. One way that proper names can be distinguished from common ones is that their semantic depth is unlimited. Naming a single denotation, they include many of its features, which determine their semantic infinity. Lina Kostenko captures and semantically expresses this semantic depth of proper names in her works. Significant semantic power of onyms remains potential until it is actualized in the text and, accordingly, in the reader’s perception. This actualization must be preceded by the writer’s understanding, the establishment of the semantic depth of onyms. This understanding manifests itself in almost all the poetic works of Lina Kostenko. This effect is achieved both by the selection of onyms used in the work and by the construction of appropriate contexts, i.e. the semantic disclosure of proper names is carried out adherently – with the help of accurate, balanced (and at the same time concise) verbal environment. The degree of connotative addition of the denotative meaning of proper names in Lina Kostenko’s poems can be very different – from minor, overtone addition to significant restructuring of the semantic structure of the onym. Another sign of Lina Kostenko’s onymia is the great and ever-growing importance of proper names in the poet’s artistic palette. This is especially noticeable in the comparison of the onymic space of different collections of poetry by Lina Kostenko. Having studied the onymic aspects of Lina Kostenko’s poetry, we can synthesize the main consequences of this analysis in the form of a description of the functional load of proper names in the works of the poetess. Six functions clearly manifest themselves: 1) nominative (purely nominal); 2) chronotopic; 3) characterizing; 4) the function of expressiveness, imagery, tropicality; 5) expressive; 6) text-forming. Thus, we can conclude that the proper names in the works of Lina Kostenko are organically inherently multifunctional. They, as a rule, perform, contrary to the classification logic, almost all possible functions at once. This may be challenging for researchers, but it makes the poet’s onymia a necessary, rich and full-fledged component of her laconic, aphoristic speech.