Трансформація дієслівної семантики та суб’єкт у простому реченні

Abstract

Статтю присвячено дослідженню впливу суб’єктної синтаксеми або її відсутності на синтаксичну структуру висловлення, зокрема, встановлено лексико-семантичні групи дієслів, що беруть участь у формуванні синтаксичної структури, виділено перетворення обов’язкових та факультативних іменникових компонентів, встановлено значеннєві групи облігаторних та факультативних синтаксем в умовах метафоризації. Метою пропонованого дослідження є аналіз впливу суб’єкта або його відсутності на структуру синтаксичної конструкції, встановлення дієслівних сем, актуалізованих або нейтралізованих семантикою суб’єктної синтаксеми, окреслення зміни облігаторних і факультативних елементів для дієслівних лексем та граматичних центрів з цими лексемами. Матеріалом дослідження стали результати анкетування, що відбувалося в два етапи: спочатку респонденти мали визначити облігаторні, факультативні та надлишкові синтаксеми для розуміння речень із запропонованими дієслівними лексемами, потім встановити ті самі групи поширювачів, але з дієсловом, що входить у предикативний центр конкретного висловлення, для порівняння специфіки впливу семантики суб’єкта на актуалізацію поширювачів. Результати дослідження дали змогу виділити семантичні групи дієслів, валентні характеристики яких суттєво залежать від значення суб’єкта. Зокрема, визначено, що частіша модифікація облігаторних та факультативних компонентів у ширшому контексті спостережена в конструкціях із дієсловами, які мають більшу кількість значень та, відповідно, актуалізуючи ті чи інші семи, виражають ширше коло смислів. Здатність дієслів виступати головними членами односкладних речень суттєво вплинула на перерозподіл облігаторних/факультативних залежних компонентів для лексеми та предикативного центру. У конструкціях з метафоризованими дієсловами виявлено частковий зсув обов’язковості окремих синтаксем. Суб’єктна синтаксема є значним інструментом формування смислової та формальної структури речень із предикатами, вираженими моносемічними та полісемічними дієсловами, оскільки вона здатна актуалізувати окремі семи дієслова, що вимагають інших облігаторних поширювачів у структурі речення.

The article is devoted to the study of the influence of subject syntax or its absence on the structure of syntactic construction, in particular, the establishment of lexical-semantic groups of verbs that are more or less involved in the formation of syntactic structure, the isolation of the transformation of obligatory and facultative component components noun, the establishment of semantic groups of compulsory and optional syntaxes in the conditions of metaphorization. The purpose of the proposed study is to analyze the influence of the subject or its absence on the structure of the syntactic construction, to set the verb’s semes, actualized or neutralized by the semantic of the subject syntaxeme, to outline the shifts of the obligatory and optional elements for the distribution of verbs and grammatical centers. The material of the survey was the results of a two-stage questionnaire: first, the respondents had to identify obligatory, optional and unnecessary syntaxemes in sentences with the proposed verbs, then set the same groups, but with the verb entering the predicative center of the sentence. The results set out semantic groups of verbs whose valence characteristics are more or less dependent on the value of the subject. In particular, it is determined that the more frequent modification of compulsory and optional components in a wider context is observed in constructions with verbs that have more meaning and, accordingly, actualizing semes depending on the subject, express a wider range of meanings. The ability of the verbs to act as the main members of mononuclear sentences did not significantly affect the redistribution of obligatory/optional between the dependent components. In constructions with metaphorized verbs, a partial shift of the obligatoriness of individual syntaxemes is revealed.