"Україна у складі концептуальних метафор періоду гібридної війни (сфера-джерело-Квазіродинні зв’язки)

Abstract

У статті реконструйовано образний складник концепту «Україна» шляхом вивчення когнітивних метафор зі сферою-мішенню «Україна» та сферою-джерелом «Квазіродинні зв’язки» в українському двомовному (україномовному та російськомовному) медіадискурсі періоду гібридної війни. Джерельною базою дослідження стали тексти українського інтернет-видання «Українська правда» в розділах «Блоги» та «Публікації» за період 2014‑2019 рр. Аналіз отриманого мовного матеріалу засвідчив, що метафора родинних зв’язків в українському медіадискурсі концептуалізує міждержавні відносини в тріаді «Україна – Європа – Росія», що вбачається закономірним результатом суспільно-історичних зрушень, зумовлених російсько-українською війною та поглибленням відносин України з Європейським Союзом. Використовуючи методику фреймового моделювання М. Мінського? вдалось унаочнити модель образної експлікації концепту «Україна» як фрейму, представленого трьома вершинними позиціями: «Кровні зв’язки», «Свояцтво» та «Суспільні зв’язки». Виявлено, що квазіродинні взаємини в межах метафоричних моделей вибудовуються на системі двоїчних протиставлень, у світлі яких відносини України з Європою концептуалізуються як близькі, основані на духовній спільності, а відносини з Росією, відповідно, як ворожі, стосунки без майбутнього. Зазначено, що метафоричне освоєння російсько-українських відносин ґрунтоване на запереченні й іронічній інтерпретації метафори «Україна та Росія – це брати», а також на її протиставленні метафорі «Україна та Європа – це сім’я», яка в дискурсі українських медіа отримує позитивне конотативне позначення. Послуговуючись методикою виокремлення (на основі дискурсивних маркерів) наративів за референтним принципом Н. Слухай, у кожному слотовому блоці визначено провідні системотворчі наративи. Під час найближчого розгляду виявляється, що всі вони підпорядковуються єдиному гранд-наративу, який висвітлює ідею розірвання близьких відносин із Росією під час одночасної розбудови взаємин з Європейським Союзом. Сьогодні цей наратив в українських медіа постає і контрнаративом, що протиставляється російській ідеології братерства.

The article aims to retrace and reconstruct the figurative component of the concept of “Ukraine” by analyzing the family metaphor with the target domain “Ukraine” and the source domain “Quasi-kin relations” in the Ukrainian bilingual media discourse in the context of hybrid war. As basic source material for the current research, the author has chosen news articles related to the Ukrainian conflict in the internet newspaper “Ukrainska Pravda” throughout the full six-year period 2014‑2019. Considering that the concept is an immensely complicated linguistic and mental structure, the study provides a systematic approach based on a combination of cognitive, discursive and pragmatic approaches. Results analysis reveals that family metaphors referring to Ukraine conceptualize interstate relations in the triad “Ukraine – Europe – Russia”, which is the result of social and historical changes and newly arising circumstances caused by the Russian aggression against Ukraine and, at the same time, deepening EU-Ukrainian relations. Using Marvin Minsky’s Frame system theory, the author specifies the concept of “Ukraine” as a data-structure (i.e., framework) represented by three top levels – “Blood relationship”, “Relations by marriage” and “Friendship”. It was found that interstate relations within the metaphorical model are based on binary “us”: “them” opposition, according to which EU-Ukrainian relations are conceptualized as close, intimate, and spiritual, meanwhile, Ukrainian-Russian relations are unfriendly relations with no foreseeable future. The latter is based on the complete negation and ironic interpretation of the metaphor of “Ukraine and Russia are brother nations”, that is replaced in the media discourse by the metaphor of Ukraine’s return to the European family, which receives a positive connotation. The paper highlights central ideologemes and strategic narratives based on discursive markers using the method proposed by N. Slukhai: micronarratives are defined for each framework level. But upon closer examination, it became clear that these narratives are fallen under the Eurocentric master narrative, which proclaims the idea of strengthening partnership with the EU and, at the same time, the idea of Ukraine’s break with Russia. It is concluded that, to date, this grand narrative is used as a counter-narrative – an opposite message aiming to deconstruct Russia’s metaphor of older and younger brothers and bring Ukraine and Europe closer together.