Exercising power and control: communicative and pragmatic aspects of lawyer-witness interaction in English courtroom discourse

Abstract

The article focuses on the investigation of the interaction of lawyers with witnesses during examinations and cross-examinations in court in the adversarial system of justice. The aim of the research is to explore communicative and pragmatic means legal professionals employ to demonstrate power and to control laypeople in the courtroom. The main tasks set by the author are to establish the difference between the rules of everyday dialogic communication and lawyer-witness interaction in the communicative situation of a trial, and to uncover the correlation between certain communicative strategies and tactics of lawyers and the fulfilment or violation of main communicative principles during examinations and cross-examinations. The following basic features of spoken discourse have been analyzed in the article: cooperation between participants, politeness and turn-taking rules. Gricean cooperative principle was applied to research the level of cooperation in interaction between professional and lay participants in the context of examinations. It has been established that adhering to or flouting of some Maxims depends on institutional participants’ pragmatic intention. To produce a positive impression on the judge and the jurors they tend to secure witnesses’ adherence to the cooperative principle by means of fulfilling Grice’s conversational Maxims. At the same time, lawyers may violate the Quantity Maxim on direct examination in order to focus the trier’s attention on certain facts by means of repetition, and the Quality Maxim during cross-examination, when witnesses are compelled to render new or non-existent facts disguised as given ones to the trier. The analysis revealed that the Politeness Principle is observed when established facts require confirmation, while it may be violated when lawyers dispute their reliability. Lawyer-witness interaction during examination lacks natural turn-taking and distribution of turn types between the speakers, the right of turn-allocation pertaining exclusively to the counsel. Control of the turn allocation and management facilitates the legal professional’s manipulation of the layperson’s responses, which enables the impact on the trier’s decision.

Статтю присвячено аналізу взаємодії юристів зі свідками під час прямих і перехресних допитів у суді в змагальній системі правосуддя. Метою дослідження є вивчення комунікативно-прагматичних засобів, які використовуються юристами для демонстрації влади та контролю свідків під час допитів. Основними завданнями дослідження є встановлення різниці між правилами повсякденного діалогічного спілкування й особливостями взаємодії адвоката та свідка в комунікативній ситуації судового розгляду, а також виявлення співвідношень між певними комунікативними стратегіями й тактиками юристів і дотриманням або порушенням основних комунікативних принципів під час прямих і перехресних допитів у суді. У статті проаналізовано такі основні особливості усного дискурсу, як співпраця між учасниками, ввічливість і правила вербальної взаємодії. У дослідженні було застосовано принцип кооперації П. Грайса для дослідження рівня співпраці у взаємодії між професійними та непрофесійними учасниками в контексті допитів. Встановлено, що дотримання або порушення певних постулатів залежить від прагматичних намірів юриста. Щоб справити позитивне враження на суддю та присяжних, юрист намагається забезпечити дотримання свідками принципу кооперації та комунікативних постулатів. Проте юристи можуть порушувати постулат кількості під час прямого допиту, щоб зосередити увагу судді на певних фактах шляхом їх повторення, та постулат якості під час перехресного допиту, коли свідків спонукають до підтвердження нових або несправжніх фактів, замаскувавши їх під відомі. Виявлено, що юристи дотримуються принципу ввічливості, коли необхідно підтвердити встановлені факти, проте принцип ввічливості може порушуватися, коли юристи намагаються спростувати їхню надійність. Комунікація юриста та свідка під час допиту позбавлена природного розподілу реплік між доповідачами; право організації взаємодії та вибору типів реплік належить суто юристам. Контроль над організацією вербальної взаємодії допомагає юристу маніпулювати реакцією свідка, що допомагає впливати на рішення судді та присяжних.