Тексти малих художніх форм в інтерпретаційному вимірі: лінгвостилістичний аспект

Abstract

У статті розглянуто тексти малих художніх форм в інтерпретаційному вимірі з урахуванням лінгвостилістичних характеристик. Особлива увага звертається на поняття «лінгвостилістична інтерпретація тексту». Встановлено, що необхідність використання методу лінгвостилістичної інтерпретації текстів малих художніх форм дає можливість визначити типологізацію, прагматичні функції, стильові риси художнього тексту. У результаті системного вивчення німецькомовної притчі як жанру й типу тексту та лінгвостилістичної інтерпретації текстів була розроблена дефініція притчі, у якій враховані соціальні, комунікативні, художньо-естетичні цілі та їх мовні засоби досягнення. Встановлено, що у результаті лінгвостилістичної інтерпретації тексту притчі здійснюється реалізація низки прагматичних функцій, а саме дидактичної, комунікативної, етико-філософської, соціально-критичної, функції впливу, інтерпретаційно-прагматичної, евристичної, ілюстративно-риторичної, виховної, сатиричної, драматичної, інформаційної, функції іносказання. Цей вибір обумовлений авторськими інтенціями, а також жанром, у якому побудовано текст. Шляхом інтерпретації текстів притч та використанню аналізу за стильовими рисами виокремлено такі стильові риси, як стислість/відносна стислість/розгорнутість, сюжетність, двоплановість, символічність, діалогічність/монологічність, статичність/динамічність, дидактичність, автологічність/експресивність. Зазначено, що німецькомовна байка є унікальною як особливий жанр літератури та різновид тексту, а також належить до текстів малих художніх форм. Крім того, наголошено на плідності результатів роботи за рекомендаційним планом лінгвостилістичної інтерпретації тексту байки. Зроблено висновок, що використання методу лінгвостилістичної інтерпретації слугує для детального опису лінгвістичної природи німецькомовної притчі та усіх текстів жанрів малих форм.

The article considers the short story texts in the interpretive dimension, taking into account their linguistic and stylistic characteristics. Particular attention is paid to the concept of “linguistic and stylistic interpretation of the text”. It is established that the need to use the method of linguistic-stylistic interpretation of short story texts makes it possible to determine their typology, pragmatic functions, and stylistic features. As a result of systematic study of the German-language parable as a genre and type of text and linguistic-stylistic interpretation of texts, a definition of the parable was developed, which takes into account social, communicative, artistic, and aesthetic goals and their linguistic means of achievement. It is established that as a result of linguistic and stylistic interpretation of the parable the realization of a number of pragmatic functions is carried out: didactic, communicative, ethical- philosophical, social-critical, influence functional, interpretive-pragmatic, heuristic, illustrative-rhetorical, educational, satirical, dramatic, and informative. This choice is due to the author’s intentions, as well as the genre in which the text is built. By interpreting the texts of parables and using the analysis of stylistic features, the following stylistic features are identified: brevity/relative brevity/development, plot, dichotomy, symbolism, dialogic/monologue, static/dynamic, didactic, and autological/expressive. It is noted that the German-language fable is unique as a special genre of literature and a variety of text; it also belongs to the short story texts. In addition, the fruitfulness of the results of the work on the recommended plan of linguistic and stylistic interpretation of the text of the fable is emphasized. It is concluded that the use of the method of linguistic-stylistic interpretation serves to describe in detail the linguistic nature of the German-language parable and other texts of short story genre.