Юридичний англомовний дискурс: особливості та засоби реалізації інтертекстуальності

Abstract

У статті розглянуто й визначено особливості реалізації категорії інтертекстуальності як засобу вираження цілісності англомовного юридичного дискурсу. Дослідження структурно-композиційних особливостей правничих текстів, незважаючи на їхню безсумнівну цінність та значущість, не пропонують системного уявлення про мову права. Необхідно розглядати процеси в більш широкому соціальному контексті функціонування мови, а саме з точки зору дискурсу. Англомовний юридичний дискурс створюється в правничому змістовному полі та покликаний передавати певний зміст, є націленим на комунікативну дію з власною прагматикою. Англомовний юридичний дискурс є сукупністю різних типів правничих дискурсів та характеризується жорсткими обмеженнями на всіх рівнях макроструктури тексту, абзаців, речень та зворотів, йому властива відповідність стандартизованим формам, кліше та сталим зворотам, які не є загальновживаними. Запропоновано огляд історії вивчення юридичного дискурсу в мовознавстві та представлено проблематику досліджуваної сфери. Сформульовано актуальні аспекти експлікації англомовного правового дискурсу через фігури інтертексту. Інтертекстуальні зв’язки, які перетворюють дискурс на єдиний елемент, поєднують елементи дискурсу. Визначено, що англомовному правничому дискурсу властива репрезентація інтертекстуальності на змістовному й формальному рівнях. Дослідження показало, що засобами реалізації категорії інтертекстуальності в дослідженому нами матеріалі є цитати, непряма мова, алюзія. В англомовному правничому дискурсі використовуються розгорнуті та нерозгорнуті цитати. Нерозгорнуті цитати мають тенденцію до максимально можливого скорочення та позначають посилання на текст закону, місце, розділ і дату ухвалення положення чи закону. Відповідно до класифікації кодів Р. Барта в англомовному правничому дискурсі репрезентовані символічний, герменевтичний, семантичний, культурний та комунікативний коди. Встановлено функції маркерів інтертексту в англомовному правничому дискурсі. До них віднесено аргументативну, інформативну та роз’яснювальну функції.

The article considers and identifies the features of the implementation of intertextuality as a means of expressing the integrity of English legal discourse. Studies of structural and compositional features of legal texts, despite their undoubted value and significance, do not offer a systematic understanding of the language of law. It is necessary to consider the processes in the broader social context of the language functioning, namely in terms of the discourse. English legal discourse is created in the legal semantic field and is designed to convey certain content, is aimed at communicative action with its own pragmatics. English legal discourse is a collection of different types of legal discourses and is characterized by severe restrictions at all levels of the macrostructure of a text, paragraphs, sentences and phrases, it is characterized by standardized forms, clichés and constant phrases that are not common. The review of the history of studying of the legal discourse in linguistics is offered and the problems of the researched sphere are presented. The actual aspects of the explication of the English-language legal discourse through the figures of the intertext are formulated. Intertextual connections that turn discourse into a single element combine elements of discourse. It is determined that the English legal discourse is characterized by the representation of intertextuality at the substantive and formal levels. The study showed that the means of implementing the category of intertextuality in the studied material are quotations, indirect speech, and allusion. In English legal discourse, detailed and unexpanded quotations are used. Unexpanded citations tend to be as short as possible and indicate a reference to the text of the law, place, section and date of adoption of the regulation or law. According to R. Bart’s classification of codes, symbolic, hermeneutic, semantic, cultural and communicative codes are represented in the English legal discourse. The functions of intertext markers in English-language legal discourse have been established. These include argumentative, informative and explanatory functions.