Вплив прокурора на дотримання принципу рівності сторін в цивільному процесі

Abstract

Не дивлячись на реформування органів прокуратури, проведене в період з 2014 по 2016 роки, однією із основних ідей якого було максимальне концентрування прокуратури на діяльності в межах кримінального процесу з виключенням так званого «загального нагляду», з кожним роком, судами України розглядається все більше цивільних справ ініціаторами яких виступає прокурор, що діє в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» No 1697-VII від 14 жовтня 2014 року. Дана обставина безумовно ставить під сумнів ефективність проведеної реформи та створює необхідність в проведенні аналізу її результатів. Також, вбачається за доцільне перевірити, чи визначає діюче законодавство України коло інтересів держави, які прокуратура має право захищати в суді, чи не має місця зловживання прокурором своїм правом на представництво інтересів держави в цивільному процесі, а також, чи впливає участь прокурора на дотримання принципу рівності усіх учасників цивільного процесу перед законом і судом, що є одним із основних засад цивільного судочинства, визначених як частиною 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України так і статтею 129 Основного закону України. В даній статті також оприлюднена авторська позиція щодо наявності проблеми у тому, що органи прокуратури наділені повноваженнями ініціювати судовий процес фактично з будь-якого питання, що в тій чи іншій мірі, має значення для держави. А також, висвітлено основні ідеї та цілі, які переслідувалися та декларувалися законодавцем при реформуванні органів прокуратури, проаналізовано судову практику та висновки вітчизняних судів, зроблені після проведення реформи, а також приділено увагу висновкам Європейського суду з прав людини, в контексті: доцільності наділення органи прокуратури повноваженнями на представлення інтересів держави в цивільному судочинстві; недопущення дублювання прокурором функцій органів, уповноважених здійснювати функції держави; необхідності дотримання принципу рівності учасників судового процесу перед законом та судом, а також пункту 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Despite the reform of the prosecutor’s office carried out in the period from 2014 to 2016, one of the main ideas of which was the maximum concentration of the prosecutor’s office on activities within the criminal process excluding the so-called “general supervision”, every year, the courts of Ukraine consider more and more civil cases cases initiated by the prosecutor acting in accordance with Art. 23 of the Law of Ukraine “On the Prosecutor’s Office” No. 1697-VII dated October 14, 2014.This circumstance definitely calls into question the effectiveness of the reform and creates the need to analyze its results. Also, it is considered appropriate to check whether the current legislation of Ukraine defines the range of interests of the state that the prosecutor’s office has the right to defend in court, whether there is no place for the prosecutor to abuse his right to represent the interests of the state in civil proceedings, as well as whether the participation of the prosecutor affects compliance with the principle equality of all participants in the civil process before the law and the court, which is one of the basic principles of civil justice, defined as part 3 of Article 2 of the Civil Procedure Code of Ukraine and Article 129 of the Basic Law of Ukraine.This article also publicizes the author’s position regarding the existence of a problem in the fact that the prosecutor’s office is empowered to initiate legal proceedings on virtually any issue that, to one degree or another, is of importance to the state.In addition, the main ideas and goals that were pursued and declared by the legislator during the reform of the prosecutor’s office were highlighted, judicial practice and conclusions of domestic courts, made after the reform, were analyzed, and attention was also paid to the conclusions of the European Court of Human Rights, in the context of: the expediency of empowering the prosecutor’s office powers to represent the interests of the state in civil proceedings; prevention of duplication by the prosecutor of the functions of bodies authorized to perform state functions; the need to observe the principle of equality of participants in the legal process before the law and the court, as well as paragraph 1 of Article 6 of the Convention “On the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms”.