Лексична когезія в художній прозі Дженні Ерпенбек (в аспекті німецько-українського перекладу)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню засобів лексичної когезії в художній прозі сучасної німецької письменниці Дженні Ерпенбек, їх функціонального навантаження та специфіки відтворення в українському перекладі. Збереження зв’язності художнього тексту, що реалізується через когерентність та когезію, забезпечує комунікативну адекватність перекладу. Когезія як організація внутрішньотекстових зв’язків через мовні засоби репрезентує зв’язність у поверхневій структурі тексту. Дослідники виокремлюють логіко-семантичні, лексичні, граматичні, стилістичні та графічні засоби когезії. Лексична когезія розглядається як значущий фактор організації семантико-структурної єдності текстових компонентів. До лексичних засобів когезії зараховують повтори, що класифікують за семантикою, місцем розташування, задіянням текстових рівнів, структурною організацією, точністю відтворювання мовних одиниць. Зв’язність художньої прози Дженні Ерпенбек, що виявляє характерні для постмодерністських творів риси – децентрованість, фрагментарність, відсутність хронологічної послідовності розповіді, – базується на значній кількості лексичних засобів когезії. У романі «Heimsuchung» тотожні, однокореневі, синонімічні, антонімічні, перифрастичні, гіпонімічні, паронімічні, тавтологічні, лейтмотивні повтори створюють зв’язки в межах речень, надфразних єдностей, абзаців, розділів і всього тексту роману. Повтори, виступаючи композиційним принципом, слугують цілям передачі особливостей індивідуально-авторського світогляду через позначення розгортання авторської думки, створення смислової багатошаровості тексту завдяки ланцюжку асоціацій, акцентуації центрів смислового прирощення, передавання емоцій та їх інтенсивності, реалізації естетичного впливу через структурування та ритмізацію тексту. Дженні Ерпенбек майстерно варіює повтори, експериментуючи з мовними засобами, застосовуючи чисельні повтори слів та цілих фрагментів тексту. Відтворення лексичних засобів когезії, що передають особливості мовомислення письменниці, та досягнення комунікативної адекватності перекладу потребують від перекладача творчого підходу. Перекладачка Христина Назаркевич знаходить рішення в таких прийомах: відтворення відповідного виду лексичного повтору без зміни структури, зі зміною структури, заміна виду лексичного повтору, відсутність реалізації повтору з компенсацією в іншому місці тексту.

The article is devoted to the study of the means of lexical cohesion in the fiction prose of the modern German writer Jenny Erpenbeck, their functional capacity and specification of their creation in the Ukrainian translation. Preserving of consistency in the literary text through coherence and cohesion ensures the communicative adequacy of the translation. Cohesion, as the mechanism of intertextual connections, represents coherence in the surface structure of the text by the linguistic resources. Researchers distinguish logical-semantic, lexical, grammatical, stylistic and graphic means of cohesion. Lexical cohesion is considered as an important factor in semantic and structural unity of textual components. The lexical means of cohesion include repetitions, which are classified by semantics, location, involvement of the text levels, structural organization, accuracy of creation of language units. The consistency of Jenny Erpenbeck’s fiction, which reveals the characteristics of postmodern literary works: decentralization, fragmentation, not chronological sequence of the story, is based on a significant number of lexical means of cohesion. In the novel “Heimsuchung” the identical, cognate, synonymous, antonymous, periphrastic, hyponymic, paronymic, tautological, leitmotif repetitions definitely create connections within sentences, supra-phrasal units, paragraphs, chapters and the entire text of the novel. Repetitions, as a compositional principle, serve the purpose of transmitting the features of the individual author’s worldview by the designation of unfolding of author's thought, creation of semantic multilayered text due to the chain of associations, accentuation of the centers of semantic augmentation, transmitting emotions and their intensity, realization of aesthetic influence by structuring and rhythmization of the text. Jenny Erpenbeck skillfully varies repetitions, experimenting with language means, using numerous repetitions of words and whole fragments of the text. Reproduction of cohesion lexical means, which express the features of the author’s language judgment, and attaining the communicative adequacy of translation, require the translator’s creative approach. The translator Khrystyna Nazarkevych finds a solution in the following techniques: creation the corresponding type of lexical repetition without altering the structure, with altering the structure, substitution of the type of lexical repetition, no occurrence of repetition with compensation elsewhere in the text.