Translation techniques within foreignization strategy for rendering lexical units of different thematic groups in American university discourse

Abstract

The article aims at establishing the correlation between the translation strategy of foreignization and specific translation techniques in rendering various thematic groups of lexical units in American university discourse based on the novel The Secret History by Donna Tartt (2014) and its Ukrainian translation by Bohdan Stasiuk (2017). The notions of foreignization translation strategy and translation techniques have been studied. The notion of American university discourse is defined as texts with specific formal and semantic features that reflect social reality in the context of the American university. The author employs a comparative, contextual and translation analyses of the source and target texts. The empirical material of the research comprises one hundred lexical units foreignized in the TT. The study singles out the following thematic groups of lexical units foreignized in the TT: 1) personal and geographical names (35%) and honorifics (3%); 2) foreign inclusions (21%); 3) names of companies, institutions and facilities (20%); 4) names of newspapers and magazines and titles of books (9%); 5) musical pieces, songs and bands (7%); 6) food and drink brands (5%). A specific translation technique prevailing in each group of foreignized units is determined. According to the findings of the research, pure or naturalized borrowing and pure borrowing with amplification (in the form of footnotes and additional information in the text) are the main translation techniques used when rendering lexical units from all the groups. The results show that the translator of the novel tends to balance foreignised elements with additional lexical units, explanations and descriptions.

Стаття присвячена встановленню співвідношення між перекладацькою стратегією форенізації та перекладацькими прийомами у разі відтворення різних тематичних груп лексичних одиниць в американському університетському дискурсі на матеріалі роману Донни Тартт «Таємна історія» (2014) та його українського перекладу, виконаного Богданом Стасюком (2017). Проаналізовано поняття перекладацької стратегії форенізації та перекладацьких прийомів. Американський університетський дискурс визначено як тексти, пов’язані особливими формальними і семантичними рисами, що відображають соціальну дійсність у контексті американського університету. У дослідженні використано компаративний, контекстуальний та перекладацький аналіз тексту оригіналу (ТО) та тексту перекладу (ТП). Емпіричним матеріалом слугує сто відібраних лексичних одиниць, щодо яких була застосована стратегія форенізації у ТП. Виокремлено такі групи форенізованої лексики: 1) імена людей та географічні назви (35%) і гоноративи (3%); 2) іншомовні вкраплення (21%); 3) назви компаній та установ (20%); 4) назви газет, журналів та книг (9%); 5) назви музичних гуртів, назви і тексти пісень (7%); 6) бренди їжі та напоїв (5%). У кожній категорії форенізованих лексичних одиниць визначено перекладацькі прийоми їх відтворення. Згідно з результатами дослідження, у всіх категоріях основними прийомами перекладу лексичних одиниць є запозичення (чисте або натуралізоване) та чисте запозичення з ампліфікацією (у формі виносок та додаткової інформації безпосередньо в тексті). Аналіз матеріалу розвідки показує, що перекладач переважно урівноважує форенізовані елементи додатковими лексичними одиницями, описами та поясненнями.