Риси індивідуального авторського стилю А. Куркова в оригіналі та перекладі

Abstract

У статті розглянуто лексико-стилістичні особливості мови творів А. Куркова та особливості її відтворення під час перекладу англійською та українською мовами. З огляду на те, що переклад художнього тексту є творчим процесом, перекладач часто виступає співавтором перекладу, тобто посередником між автором і цільовим читачем, основним завданням якого є відтворення домінантних рис авторського стилю усіма можливими способами. Оскільки перекладач є посередником між культурами, то від нього залежить, наскільки він наблизить свого читача до чужого автора, іншої країни, чужорідної культури. Предметом дослідження виступили фразеологічні звороти, оніми, описи та мовні помилки. Об’єктом дослідження став роман українського російськомовного письменника А. Куркова «Добрый ангел смерти», а також його україномовний переклад «Лагідний янгол смерті», здійснений В. Левицькою, та англомовний варіант “The Good Angel of Death”, здійснений Е. Бромфілдом. У статті розглянуто визначення мовної особистості, зокрема автора та перекладача, а також зіставлено поняття перекладу як творчого й креативного процесів. Із проаналізованих прикладів робимо висновок, що до характерних рис перекладача можна віднести пошук відповідників (для відтворення фразеологічних одиниць), граматичну заміну (для відтворення описів) задля забезпечення відповідності послідовності «тема – рема» у цільовій мові, калькування або упущення (для відтворення зумисних помилок у мові героїв). У подальшому вбачаємо перспективи дослідження у пошуку методів збереження засобів комічності у перекладі, визначенні критеріїв та меж між творчою особистістю автора й перекладача, а також виявлення особливостей передачі індивідуального стилю письменника у цільовій мові на прикладі інших творів автора та перекладів іншими мовами.

The article considers the lexical and stylistic features of the language of A. Kurkov’s novels and the peculiarities of their reproduction in texts, translated into English and Ukrainian. Given that the translation of a literary text is a creative process, the translator often acts as a co-author of the translation, i.e. a mediator between the author and the target reader, whose main task is to reproduce the dominant features of the individual style of author in all possible ways. Since the translator is a mediator between source and target cultures, it depends on them how he or she will bring the reader closer to another author, another country, and foreign culture. The subject of the study is phraseologisms, onyms, descriptions and language errors. The object of research is the novel by the Ukrainian Russian-speaking writer A. Kurkov “Добрый ангел смерти”, as well as Ukrainian translation “Лагідний янгол смерті” by V. Levytska and the English version “The Good Angel of Death” by A. Bromfield. The article considers the definitions of language personality, in particular the author and translator, as well as compares the concepts of translation as a creative and formative process. From the analyzed examples we come to conclusion that the characteristic features of the translator include the search for matches (for the reproduction of phraseological units); grammatical substitution (for reproduction of descriptions) in order to ensure compliance with the sequence of “theme – rhyme” in the target language, tracing or omission (to transfer intentional errors in the spoken language of the characters). In the future we see the prospects of research in finding methods of preserving the means of comedy in translation, as well as determining the criteria and boundaries between the creative personality of the author and translator, as well as the example of other masterpieces and translations in other languages to identify features of individual style.