Габітуси повсякденності: маркери ідентифікації

Abstract

У статті розглянуто концепцію габітусу П. Бурдьє, яка дає можливість простежити взаємозв’язок досвіду з повсякденністю. Проаналізовано використання терміна «габітус» у різних галузях науки. Встановлено, що поняття «габітус» першими почали використовувати біологи, після чого Н. Еліас ввів його до соціології, а теоретично осмислив П. Бурдьє, створивши власну концепцію габітусу. Метою дослідження є систематизація наявних поглядів науковців на концепцію габітусу П. Бурдьє, щоб оцінити можливість використання вибраної концепції для компаративного аналізу творів літератури. Виокремлено головні характеристики габітусу, такі як історичність, динамічність, взаємозв’язок із соціальною реальністю та повсякденністю, неусвідомленість, гомогенність. Погоджуючись із думкою О. Бойко про те, що для розуміння будови та розвитку сучасного соціуму є актуальним аналіз габітусів, адже в них поєднано усвідомлення ментальних та об’єктивних структур, вважаємо доречним використовувати поняття «габітус» у межах компаративного дослідження, що забезпечить взаємозв’язок досвіду з реальністю. Встановлено, що літературознавці (Л. Демська-Будзуляк, Ф. Штейнбук, А. Матусяк, Т. Сімян) використовують поняття «габітус» у межах своїх предметів досліджень (наголошують на тому, що саме поняття «габітус» допоможе продемонструвати зміни, які відбуваються в культурі, ідентифікувати особистість, розкрити її характер), проте не піддають його теоретичному літературознавчому аналізу. Підкреслено важливість для літературознавства концепту «габітус», адже, адаптуючись до вимог і можливостей художнього моделювання повсякденності у творі літератури, він дає можливість ґрунтовніше проаналізувати практики художнього моделювання повсякденності. Наголошено на тому, що під час дослідження мовлення персонажа доречним буде використання поняття «лінгвістичний габітус», оскільки це дасть можливість через аналіз словника персонажа відстежувати його сприйняття світу. Зроблено висновки про те, що теорія габітусів П. Бурдьє, переосмислена з точки зору літературознавства, дає можливість продемонструвати усталеність або змінність (рухомість) самої системи габітусу художньої повсякденності в межах української і польської національних літератур.

The article considers the concept of “habits” introduced by P. Bourdieu, which makes it possible to trace the relationship of experience with everyday life. The use of the term “habit” in various fields of science is analyzed in this study. It is established that the concept of “habit” was first used by biologists, then N. Elias introduced it to sociology, P. Bourdieu comprehended theoretical material and created his own concept of “habits”. The aim of the study was: to systematize the existing views of scientists on the Bourdieu’s concept of habit, to assess the possibility of using the chosen concept for a comparative analysis of literary works. The main characteristics of habit (historicity, dynamism, relationship with social reality and everyday life, unconsciousness, homogeneity) are highlighted in this study. According to the opinion of O. Boyko, analysis of habits is relevant for understanding the structure and development of modern society, because they combine awareness of mental and objective structures. We consider it appropriate to use the concept of “habit” in a comparative study to ensure the relationship of experience with reality. It is established that literary critics (L. Demska-Budzuliak, F. Shteinbuk, A. Matusiak, T. Simian) use the concept of “habit” within their research works (they emphasize that the concept of “habit” will help to demonstrate the changes that occur in culture, to identify the individual, to reveal his/her character), but do not interpret it from the point of view of theoretical literary analysis. It is emphasized that the concept of “habits” is important for literary studies, because, adapting to the requirements and possibilities of fictional description of everyday life in a work of literature, it provides an opportunity to analyze the examples of fictional descriptions of everyday life. It is underlined that in the study of the character’s speech it will be appropriate to use the concept of “linguistic habit”, which will allow tracking his/her perception of the world through the analysis of the character’s words and vocabulary. It is concluded that the P. Bourdieu’s theory of habit, reviewed from the point of view of literary criticism, makes it possible to demonstrate the stability or variability (mobility) of the system of habit of fictional everyday life in itself within the Ukrainian and Polish national literatures.