Практика застосування процедури сквіз-аут та її вплив на впровадження рахунка умовного зберігання (ескроу) як нового виду банківських рахунків в Україні

Abstract

У статті досліджено особливості практики впровадження процедури сквіз-аут в Україні у рамках процесів євроінтеграції та впровадження європейських стандартів корпоративного управління. Проаналізовано позиції судів країн Європи щодо законності та конституційності процедури сквіз-аут в контексті порушення права власності міноритарних акціонерів. Досліджено підстави визнання сквіз-ауту неконституційним у Грузії, зокрема, порядок визначення ціни на акції, який створював дисбаланс інтересів учасників процедури. З урахуванням зауважень Суду було залучено до процесу викупу акцій нового суб’єкта – суд, який за заявою мажоритарного акціонера призначає незалежного експерта або брокерську компанію для оцінки акцій, а також фіксує у своєму рішенні ціну акцій та дату їх примусового викупу. З’ясовано, що основними інтересами мажоритарного акціонера у процедурі сквіз-аут є зменшення адміністративних витрат на проведення загальних зборів, позбавлення від пасивних акціонерів та мінімізація протидії міноритаріїв, уникнення фрірайдерства. Водночас, інтересами міноритаріїв за умов реалізації цього механізму є отримання вигідних умов від продажу пакету акцій. Встановлено, що більшість позовів міноритарних акціонерів в Україні були пов’язані саме із заниженням ціни на відчужувані акції. Способом визначення ціни на акції було встановлення суб’єктом оціночної діяльності ринкової вартості акцій товариства. Однак, у зв’язку з відсутністю ефективного нормативного регулювання цієї процедури така ціна часто не відповідала критерію справедливості. Досліджено позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2022 року стосовно розуміння справедливої вартості акцій, яка означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій. Проаналізовано впровадження в законодавство України договору рахунка умовного зберігання (ескроу). З’ясовано порядок виплати міноритарним акціонерам ціни акцій шляхом перерахування коштів банку, в якому заявником вимоги відкрито рахунок ескроу згідно Закону України «Про акціонерні товариства».

The article deals with the peculiarities of the squeeze-out procedure in Ukraine within the framework of European integration and implementation of European corporate governance standards. The author analyzes the positions of European courts on the legality and constitutionality of the squeeze-out procedure in the context of violation of minority shareholders’ property rights. The author ivestigates the grounds for declaring squeeze-out unconstitutional in Georgia, in particular, the procedure for determining the price of shares, that resulted in an imbalance of interests of the participants in the procedure. Taking into account the Court’s position, a new entity was involved in the process of share buyback – a court which, upon the application of the majority shareholder, appoints an independent expert or a brokerage company to price the shares and fixes the price of shares and the date of their compulsory buyback in its decision. It is found out that the main interests of a majority shareholder in the squeeze-out procedure are to reduce administrative costs of holding a general meeting, to get rid of passive shareholders and to minimise opposition from minority shareholders, and to avoid free-ridering. At the same time, the interests of minority shareholders in the implementation of this mechanism are to obtain favourable terms from the sale of the shareholding. It is found out that most of the lawsuits of minority shareholders in Ukraine were related to the underpricing of alienated shares. The method of determining the price of shares was to establish the market value of the company’s shares by a valuation entity. However, due to the lack of effective regulatory framework for this procedure, such a price often did not meet the fairness criterion. The author examines the position of the Commercial Court of Cassation as part of the Supreme Court of 2022 regarding the understanding of the fair price of shares, which means not a specific amount of money (value), but compliance by the issuer (supervisory board) with the procedure for determining the market value of shares provided for by law. The author analyzes the implementation of an escrow account contract into the legislation of Ukraine. The author clarifies the procedure for paying the price of shares to minority shareholders by transferring funds to the bank where the claimant has opened an escrow account in accordance with the Law of Ukraine “On Joint Stock Companies”.