"Віднайдені" тексти 1920-х років: сучасне бачення

Abstract

У статті йдеться про можливість зміни поглядів на український літературний процес 1920-х років у зв’язку з новими републікаціями творів, написаних у цей період. Звертається увага на різні погляди щодо написання історії національної літератури, на існування «літературних рядів» та специфіку цих проблем в українському літературознавстві. Розглянуто й проаналізовано основні опубліковані останніми роками твори українських авторів, що видавалися у 1920-х роках, які знайомлять із тематично-жанровими різновидами, що пізніше майже не розвивалися або були трансформовані відповідно до вимог соціалістичного реалізму. Відзначено, що антології детективної, любовної, фантастичної, жіночої, репортажної прози, творчість окремих авторів (видавництво «Темпора», проєкт «Наші 20-ті»), видання «Смолоскипу» в серії «Розстріляне відродження» збагачують читацьке уявлення про літературний процес того періоду, відкривають невідомі імена. Підкреслено, що деякі автори змінили свої жанрово-стильові та тематичні письменницькі вподобання під тиском системи. У цьому напрямі проаналізовано повість Олеся Донченка «Золотий павучок» (1928 рік) і творчість Наталі Забіли, які пізніше стали відомі як автори творів для дітей. Повість, яку різко критикували сучасники, засвідчила наявну в українській літературі тенденцію осмислення формування «нової» людини й трансформацію традиційних почуттів (кохання, дружба тощо); художній доробок Наталі Забіли початку її письменницького шляху зневажливо характеризували як «любовно-еротичну» лірику, на противагу чому авторка написала «виробничі» романи «Тракторобуд» (1931–1933 роки) і «Семафори відкрито» (1935 рік, у співавторстві з Марією Забілою). Підсумовано, що український літературний процес перебуває сьогодні на тій стадії, коли змінюється парадигма пам’яті-забуття, а «віднайдені» тексти оновлюють картину літературного життя.

The article deals with the possibility of changing views on the Ukrainian literary process of 1920s in connection with new reprints of works written during this period. Attention is paid to different views on writing the history of national literature, the existence of “literary series” and the specifics of these problems in Ukrainian literary criticism. The main works of Ukrainian authors issued in recent years, published in the 1920s, which acquaint with thematic and genre varieties that later hardly developed or were transformed in accordance with the requirements of socialist realism, are considered and analyzed. It is noted that anthologies of detective, love, fiction, women’s, reportage prose, works of individual authors (publishing house “Tempora”, project “Our 20s”), the publication of “Torch” in the series “Shot Renaissance” enriches the reader’s idea of the literary process, period, reveals unknown names. It is emphasized that some authors have changed their genre-style and thematic writing preferences under the pressure of that system. In this vein, Oles Donchenko’s novel The Golden Spider (1928) and works of Natalya Zabila, who later became known as authors of works for children, are analyzed. In this vein, Oles Donchenko’s novel The Golden Spider (1928) and works of Natalya Zabila, who later became known as authors of works for children, are analyzed. The story was sharply criticized by contemporaries. This novel was testified to the existing tendency in Ukrainian literature to comprehend the formation of a “new” person and the transformation of traditional feelings (love, friendship, etc.). Natalya Zabila’s artistic heritage was contemptuously characterized at the beginning of her writing career as “love-erotic” lyrics, in contrast to which the author wrote the “production” novels “Traktorobud” (1931–1933) and “Opened Semaphores” (1935, co-authored with Mariya Zabila). It is concluded that today the Ukrainian literary process is at the stage when the paradigm of memory-forgetting is changing and the “refound” texts update the picture of literary life.