У пошуках дому: мотив еміграції у творах Барбари Гаврилюк "Moje Bullerbyn" і Василя Махна "Дім у Бейтінґ Голлов"

Abstract

У статті доведено, що процес самоідентифікації у емігранта нерозривно пов’язаний із поняттям «дім», і цей дім залежно від того, як почувається емігрант у чужій країні, може мати різні типи. У статті на основі словникової дефініції досліджено поняття «дім», крізь призму еміграційної літератури досліджено взаємозв’язок понять «дім» та «емігрант», представлено образ емігранта як прибулого, стороннього, нетутешнього. Вперше в українському та польському літературознавстві за допомогою компаративного методу на основі опозиції «свій – чужий» досліджено розуміння героями поняття «дім» у творах Барбари Гаврилюк “Moje Bullerbyn” i Василя Махна «Дім у Бейтінґ Голлов». Свідоме або несвідоме бажання виїзду емігрантів за кордон, наявність власної міцної сім’ї та дітей, уміння налагоджувати контакт і збереження добрих відносин з навколишніми, бажання якнайшвидшого пристосування до життя у новій країні – це першочергові чинники, що впливають на формування поняття дому у емігрантів. Задля підтвердження цього висновку у статті здійснено компаративний аналіз вищезгаданих творів. Роман для дітей Барбари Гаврилюк “Moje Bullerbyn” описує життя польської сім’ї Маєвських, які через економічні труднощі переїжджають до Швеції та спільними зусиллями проходять процес адаптації у новій країні. У новелі Василя Махна «Дім у Бейтінґ Голлов» головні герої, що випадковим чином опинилися за кордоном, не будучи подружжям, не прагнуть одомашнитись у країні виїзду, отже, не мають на меті створити для себе власний дім. Проблему можливості офіційного працевлаштування, виходу зі статусу емігранта, отже, знаходження свого дому в чужій країні проаналізовано у дослідженні на основі новели Василя Махна «Бруклін, 42 вулиця». Отже, відсутність власного дому породжує у емігрантів переконання, що вони не є членами «нормального світу», що вони завжди будуть чужими, іншими, несприйнятими, відповідно, ворожими для суспільства, в якому живуть. Матеріал статті може бути використаний під час подальшого вивчення польського та українського літературних процесів, сучасних міграційних процесів як у галузі літератури, так і в галузі політології, психології та соціології. Наукові результати дослідження можуть лягти в основу написання дипломних, магістерських, курсових та інших наукових робіт.

The article proves that the process of self-identification in an expatriate is inextricably linked to the concept of “home”. And this house, depending on how an immigrant feels in a foreign country, can have different types. The article explores the concept of “home” on the basis of the dictionary definition; through the prism of emigration literature the article examines the relationship between the concepts of “home” and “emigrant”, presents the image of the emigrant as a newcomer, stranger, non-native. For the first time in Ukrainian and Polish literary criticism, using the comparative method based on opposition “us-them”, there has been investigated the concept of “house” in the literature works “My Bullerbyn” by Barbara Gawryluk and “The House in Baiting Hollow” by Vasyl Makhno. Conscious or unconscious desire to emigrate abroad, having a strong family and children, the ability to establish contact and maintain good relations with others, the desire to quickly adapt to life in a new country – these are the primary factors influencing the formation of the concept of “home” in emigrants. In order to confirm this conclusion, a comparative analysis of the above works was performed in the article. The novel for children “Moje Bullerbyn” by Barbara Gawryluk describes the life of the Polish Mayewski family, who are moving to Sweden due to economic difficulties and all of them are going through the process of adaptation in the new country. In short story “The House in Baiting Hollow” by Vasyl Makhno, the main characters accidentally find themselves abroad, they are not married, they do not seek to domesticate in the country of departure, and therefore do not intend to create their own home. The problem of the possibility of official employment, withdrawal from the status of an emigrant, and, consequently, finding one’s home in a foreign country was analyzed in a study based on short story “Brooklyn, 42 Street” by Vasyl Makhno. Thus, the absence of their own home creates in emigrants the belief that they are not members of the “normal world” that they will always be strangers, others, not perceived, and therefore hostile to the society in which they live. The material of the article can be used in further study of Polish and Ukrainian literary processes, modern migration processes in the field of literature, as well as in the field of political science, psychology and sociology. The scientific results of the research can be used for writing term papers.