The place of Ashig Aghalar Mikayilov in oral folk literature

Abstract

Poems of Ashig have been published in various collections and media outlets. Ashig Aghalar knew more than 20 eposes. He was skillfully using these eposes at the wedding ceremonies. Like his father Bilal, he was loving his homeland, his compatriots with deepest affection. “It is a homeland” poem by the Ashig is a clear example of his endless love towards his homeland. It should be noted that Shirvan is rich with tales, bayatis, proverbs, anecdotes. This is Shirvan Ashig art, which is one of the largest branches of folklore and distinguished by its special place, weight, features. Shirvan Ashig art is valuable school. This school is rooted in folk art. Professor, Ph.D. S. Ganiyev, who regularly works upon the study of Shirvan folklore and publications thereof, said that the State of Shirvanshahs played decisive part in making Shirvan Ashig art to get particular regional recognition. As the music repertoire traditions of Shirvan strongly resemble the khananda style in the manner of singing and playing, it very much differs from Ashig repertoire. However, the music repertoire of Shirvan Ashigs includes classical saz songs (literally “airs”) belonging to Azerbaijan Ashig art. Ashig Aghalar also tried his hand at ghazal genre, the most well-favoured example of our classical poetry among the people. Although his ghazals seem to have an old style of poetry, the meaning and content are modern and resonate with the times. The style of expression and the description of beauty in these lines is as simple, vivid, natural, and also artistic as the spoken language. Writing and creating in most forms of folklore poetry, Ashig had also written a large number of poems in goshma, gerayli, tajnis, deyishme, ghazal, bayati, mukhammas genres. Many of these poems were voiced at the wedding ceremonies and celebrations, as well as published in various media outlets, almanacs and books dedicated to Ashigs. Literary scholar Professor Rafael Huseynov made video reportages about the memories of Ashig Aghalar Mikayilov, his life and creativity path, his father Mirza Bilal and other saz masters in the program “Evening Meetings” of the Azerbaijan National Radio in different years. At the same time, the life and various periods of the work of Ashig Aghalar were analyzed in the articles of Professor A. Jafarzade, Professor Gara Namazov, R.Huseynov, Candidate of Philological Sciences E. Mammadli and others.

Вірші Ашига публікувались у різних збірниках та ЗМІ. Ашіг Агалар знав більше 20 епосів. Він майстерно використовував ці риси на весільних церемоніях. Як і його батько Білал, він любив свою батьківщину, своїх співвітчизників з найглибшою прихильністю. Вірш Ашига «Це батьківщина» – яскравий приклад його нескінченної любові до своєї батьківщини. Слід зазначити, що Ширван багатий казками, баяті, прислів’ями, анекдотами. Це мистецтво Ширвана Ашіга, яке є однією з найбільших галузей фольклору та вирізняється своїм особливим місцем, вагою, особливостями. Мистецтво Ширвана Ашига – цінна школа. Ця школа сягає корінням у народну творчість. Професор, к.е.н. С. Ганієв, який регулярно працює над вивченням фольклору Ширвана та його публікацій, зазначив, що держава Ширваншахів відіграла вирішальну роль у створенні мистецтва Ширван Ашіг для отримання особливого регіонального визнання. Оскільки музично-репертуарні традиції Ширвана сильно нагадують стиль хананда у манері співу та гри, він дуже відрізняється від репертуару Ашіга. Однак музичний репертуар Ширвана Ашіґса включає класичні сазові пісні (буквально «ефіри»), що належать до азигського мистецтва Азербайджану. Ашіг Агалар також спробував свої сили в жанрі газелі, найбільш улюбленому прикладі нашої класичної поезії серед людей. Хоча у його газзалів, схоже, є давній стиль поезії, значення та зміст сучасні і перегукуються з часом. Стиль висловлювання та опис краси в цих рядках такий же простий, яскравий, природний, а також художній, як і розмовна мова. Пишучи та творячи для більшості форм фольклорної поезії, Ашіг також написав велику кількість віршів у жанрах гошма, герайлі, таджніс, дейшіме, газаль, баяті, мухаммаси. Багато з цих віршів озвучувались на весільних церемоніях та святкуваннях, а також публікувались у різних ЗМІ, альманахах та книгах, присвячених Ашигам. Вчений-літературознавець, професор Рафаель Гусейнов, у різні роки в програмі «Вечірні зустрічі» Азербайджанського національного радіо зробив відеорепортажі про спогади Ашіга Агалара Мікайлова, його життєвий шлях і шлях творчості, його батька Мірзу Білала та інших майстрів сазу. Водночас життя та різні періоди творчості Ашига Агалара аналізувались у статтях професора А. Джафарзаде, професора Гари Намазова, Р. Гусейнова, кандидата філологічних наук Е. Мамедлі та інших.