Михайло Коцюбинський - Джаліл Мамедкулізаде: проєкції та ретроспекції

Abstract

У статті здійснено порівняльну характеристику творчості М. Коцюбинського та Дж. Мамедкулізаде. Проєкції та ретроспекції в художній прозі українського та азербайджанського письменників характеризуються крізь призму усвідомлення значущості екзистенційних вимірів людини. Їхня загальна типологія виявляється у філософсько- світоглядній осмисленості спільних лейтмотивів, а саме у таких творах М. Коцюбинського, як «П’ятизлотник», «Ціпов’яз», «Коні не винні», «На камені», «Цвіт яблуні», «У грішний світ», «Відьма», «Що записано у книгу життя», “Personа grata”, та у таких творах Дж. Мамедкулізаде, як «Уста Зейнал», «Хвилювання», «Флейта», «Російська дівчина», «Чотки хана», «Лід», «Сон» «Тітка Фатьма», «М’ясник», «Історія з родзинками», «Поштова скринька». У творчості М. Коцюбинського і Дж. Мамедкулізаде простежується поетика «невисловленої екзистенції людини», буття якої більше залежить від її внутрішнього світу, а не від зовнішньої дійсності, традицій чи формальних релігійних систем. Отже, типологічна характеристика художньої прози М. Коцюбинського і Дж. Мамедкулізаде моделює новий мультикультурний простір між народами різних національностей і віросповідань, що створює перспективи подальших компаративістичних досліджень. У творчості М. Коцюбинського та Дж. Мамедкулізаде усі людські пристрасті, діагнози й соціальні наслідки взаємопов’язані, що не дає підстав говорити про їхнє адекватне ототожнення в «чистому вигляді». Наприклад, причиною загарбницьких війн у творчості азербайджанського письменника є прерогатива не лише заздрості, але й гніву та гордині. У творах М. Коцюбинського депресію може викликати не тільки агресія, але й гординя, блуд, скупість тощо. Отже, в художній прозі обох митців апатія супроводжується лінощами як наслідок атрофованої сили волі лише в тому разі, коли простежуються відсутність проявів звичайних емоційних переживань та екзистенційна байдужість. У малій прозі М. Коцюбинського і Дж. Мамедкулізаде екзистенційний спосіб мислення пов’язаний передусім із зображенням унікальної духовної сутності людини, яка перебуває за межами раціонально-об’єктивного осягнення дійсності. Завдяки екзистенції – цьому унікальному особистісному єству людини – українському та азербайджанському класикам вдалося подолати так звану логіку твердих тіл, що характеризує різнорідну ментальність між народами Європи і Закавказзя.

The paper made a comparative characteristic of the creative works by Mykhailo Kotsiubynskyi and Jalil Mammadkulizade. Projections and retrospections of the prose fiction by the Ukrainian and the Azerbaijani writers are characterized by through the prism of awareness of the significance of the existential dimensions of human being. Their general typology is manifested in the philosophical and worldview comprehension of the common leitmotifs, in the works of M. Kotsiubynskyi (“Piatyzlotnyk”, “Tsipoviaz”, “Horses Are Not Guilty”, “On the Stone”, “Apple Blossom”, “To the Sinful World”, “The Witch”, “What is Written Down to the Book of Life”, “Persona grata”) and J. Mammadkulizade (“Zaynal’s Mouth”, “Excitement”, “Flute”, “Russian Girl”, “Khan’s Rosary”, “Ice”, “Dream”, “Aunt Fatma”, “The Butcher”, “Story with the Raisins”, “Mailbox”). Thus, in the works of M. Kotsiubynskyi and J. Mammadkulizade, the poetics of «unspoken existence of a man» can be traced, the being of whom is more dependent on its inner world, rather than on the external reality, traditions or formal religious systems. The typological characteristics of M. Kotsiubyinskyi’s and J. Mammadkulizade’s fictional prose thus design a new multicultural space between peoples of different nationalities and religions, which creates the prospects for further comparative studies. All human passions, diagnoses and social consequences in the works of M. Kotsiubynskyi and J. Mammadkulizade are interrelated, which makes it impossible to say that they are adequately identified in their “pure form”. For example, the cause of aggressive wars is the prerogative not only of envy but also of anger and arrogance of the creative works by Jalil Mammadkulizade. Of the creative works by Mykhailo Kotsiubynskyi apathy can be caused not only by aggression, but also by arrogance, fornication, parsimony, etc. Apathy is accompanied by laziness, as a result of atrophied willpower only when the absence of manifestations of ordinary emotional experiences and existential indifference can be traced. The existential way of thinking in the small prose of M. Kotsiubynskyi and J. Mammadkulizade is related first and foremost to the image of the unique spiritual essence of a person, which is beyond the rational-objective comprehension of reality. Thanks to the existence – this unique personality of the person – Ukrainian and Azerbaijani writers managed to overcome the logic of solids, which characterizes the heterogeneous mentality of the peoples of Europe and the Transcaucasia.