Правові особливості спільного регулювання скидання забруднювальних речовин

Abstract

Досліджено еколого-правовий підінститут регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) з точкових техногенних джерел у поверхневі води України і його головний інструмент – басейновий принцип розрахунку нормативів гранично допустимих скидів (БПРГДС). Метою статті є виявлення законодавчих можливостей чинного українського РСЗР для його використання у планах управління річковими басейнами (ПУРБ), оцінка правових наслідків такого використання. Актуальність дослідження визначається документами державної екологічної політики, стратегіями екологічної безпеки та повоєнного відновлення України. БПРГДС досліджується методами еколого-правового аналізу. Доведено, що головною правовою особливістю БПРГДС, який біля півстоліття залишається незмінним, є спільне спеціальне водокористування (ССВ) в частині скидання ЗР в межах розрахункової ділянки суб’єктами господарювання. У сучасному водному законодавстві категорії ССВ не визначено. Виявлено поняттєву колізію між об’єктом та методом регулювання, яка усувається шляхом зміни визначення «басейновий» у назві БПРГДС на «каскадний» – КПРГДС. З екологічного боку використання БПРГДС як правового інструменту засновано на припущенні про можливість поділення асиміляційної спроможності (АС) усього розрахункового басейну між спільнотою водокористувачів. Зазначено, що АС має неподільну природу, яка створює екологічну перепону для застосування БПРГДС. Крім того, забороною для басейнового використання АС є еколого-правова вимога територіальної єдиності нормативних обмежень концентрацій ЗР у поверхневих водах держави. З правового боку БПРГДС ґрунтується на т. зв. «праві на квоту АС», якого у чинному законодавстві не існує. Визначено, що категорія ССВ є законодавчим рудиментом, а її використання задля реалізації БПРГДС залишає відкритими можливості для погіршення якості води. Зроблено висновок, що БПРГДС не може використовуватися як правовий інструмент у складі українських ПУРБ в умовах гармонізації із законодавством ЄС.

The environmental and legal sub-institute for the regulation of pollutants discharge (RPD) from man-made point sources into the surface waters of Ukraine and its main tool - the Basin Principle for Calculating the Maximum Permissible Discharges (BPCMPD) is studied. The purpose of the article is to identify the legislative possibilities of the current Ukrainian RPD, the features of its possible use in river basin management plans (RBMP), and to assess of the legal consequences of such use. The relevance of the research is determined by documents of the state environmental policy, strategies of environmental security and of post-war reconstruction of Ukraine. BPCMPD is investigated by the method of environmental and legal analysis. It was determined that the main legal feature of the BPCMPD, which has remained unchanged for almost half a century, is the joint special water use (SWU) in the part of P discharges from economic entities within the estimated area of the water body. In modern water legislation, the category of SWU is not defined. A conceptual conflict between the object and the regulation method has been identified, which is eliminated by changing the scientifically erroneous definition of “basin” in the name BPCMPD to “cascade” name, i.e. KPCMPD. The use of the term BPCMPD is based on the division of the assimilation capacity (AC) of the cascade between the community of water users. Founded that in fact, the feature AC has an indivisible nature, which gives an ecological obstacle for the application of the BPRGDS. In addition, the current legal prohibition for the cascade use of AC is the requirement of territorial unity of regulatory limits of concentrations of AC in the receiving cascade water. Determined that the so-called “the right to AC quota”, on which the BPCMPD is based, is absent in the current legislation. Therefore, the SWU category is a legislative rudiment, and its use for the implementation of BPCMPD leaves for water users opportunities for deterioration of water quality. Concluded that the BPCMPD cannot be used as a legal instrument in the composition of Ukrainian RBMP under the conditions of SWU harmonization with EU legislation.