Топонімічний фрейм у творчості Петра Сороки

Abstract

Стаття присвячена аналізу топонімічного фрейму у творчості П. Сороки, тобто власних назв природних або створених людиною об’єктів у когнітивному аспекті. Дослідження топонімів як концептуальних одиниць, репрезентантів відповідного фрейму є актуальною проблемою сучасної ономастики. Метою статті було простежити специфіку мовної об’єктивації індивідуального топонімічного фрейму у творчості відомого українського письменника Петра Сороки, зокрема в такому жанрі, як денники, що, за словами самого автора, «народився з потреби сповіді». Завдання полягали в тому, щоб виявити топоніми у денниках П. Сороки, з’ясувати особливості їхнього буття у ментальному лексиконі автора, систематизувати їх з урахуванням специфіки організації індивідуальних онімічних фреймів. Під час аналізу зважали на те, що власні назви, входячи до ментального лексикону, зазнають трансформації, стаючи концептами, які об’єднуються у фрейми та дрібніші утворення – субфрейми. У ході дослідження було встановлено, що проаналізований індивідуальний фрейм включає чотири топонімічні кола: 1) назви малої батьківщини; 2) назви територіальної топонімічної системи, що символізують велику Батьківщину (етнічне коло); 3) назви, пов’язані з родинною пам’яттю та 4) закордонну топонімію. При цьому доведено, що відбуваються активні процеси переходу другого та подальших кіл у перше. Засвідчено, що розглянуті власні назви формують п’ять основних топонімічних субфреймів: ойконімічний, хоронімічний, гідронімічний, оронімічний та мікротопонімічний. Специфікою когнітивного підходу зумовлено те, що одиниці різних субфреймів можуть потрапляти в одне топонімічне коло і, навпаки, компоненти одного субфрейму – у різні кола. Проведений аналіз показав, що для такого жанру, як денники, властивою є висока частотність вживання власних назв загалом і топонімів зокрема. Це допомагає читачеві глибше пізнати мовну особистість автора, змоделювати його образ, зрозуміти внутрішній світ. У результаті дослідження можна зробити висновок про Петра Сороку як людину ерудовану і духовно багату, у денниках якого топоніми є важливим маркером ідіостилю письменника. Перспективи подібних досліджень убачаємо в подальших студіюваннях авторських ононімів, які необхідно поширювати також на творчість інших письменників.

The article is devoted to the analysis of the toponymic frame in P. Soroka’s work, i.e. proper names of natural or man-made objects in the cognitive aspect. The study of toponyms as conceptual units, representatives of the corresponding frame is an urgent problem of modern onomastics. The purpose of the article was to trace the specifics of the linguistic objectification of an individual toponymic frame in the work of the famous Ukrainian writer Petro Soroka, in particular in such a genre as diaries, which, according to the author himself, “was born out of the need for confession.” The task was to identify toponyms in the diaries of P. Soroka, to find out the peculiarities of their existence in the mental lexicon of the author, to systematize them taking into account the specifics of the organization of individual onymic frames. During the analysis, it was taken into account that proper names, entering the mental lexicon, undergo transformation, becoming concepts that are combined into frames and smaller formations - subframes. During the research, it was established that the analyzed individual frame includes four toponymic circles: 1) names of the small homeland; 2) names of the territorial toponymic system symbolizing the great homeland (ethnic circle); 3) names related to family memory and 4) foreign toponymy. At the same time, it has been proven that there are active processes of the transition of the second and subsequent circles into the first. It is proven that the considered proper names form five main toponymic subframes: oikonymic, horonymic, hydronymic, oronymic and microtoponymic. The specificity of the cognitive approach is determined by the fact that units of different subframes can fall into one toponymic circle and, conversely, components of one subframe - into different circles. The conducted analysis showed that a high frequency of using proper names in general and toponyms in particular is characteristic of such a genre as diaries. This helps the reader to get to know the author’s linguistic personality more deeply, to model his image, to understand his inner world. As a result of the research, we can draw a conclusion about Petro Soroka as an erudite and spiritually rich person, in whose diaries toponyms are an important marker of the writer’s idiostyle. We see the prospects of such research in further studies of author’s homonyms, which must also be extended to the work of other writers.