Діалектні одиниці в народнопісенних текстах із Волині (фонетично-орфоепічний рівень)

Abstract

Актуальність статті полягає в потребі докладного розгляду мови текстів українських народних пісень із Волині, що відображають волинсько-поліські та волинсько-подільські говори на всіх мовних рівнях. Мета роботи – на матеріалі народнопоетичних текстів, зафіксованих переважно в ХХ столітті, простежити фонетично-орфоепічні риси діалектизмів. У дослідженні опрацьовано тексти народних пісень, записані на Волині (здебільшого в межах нинішньої Волинської та Рівненської областей) Григорієм Аркушиним, Віктором Давидюком, Філаретом Колессою, Оскаром Кольбергом, Олександрою Кондратович, Казимежом Мошинським, Олексою Ошуркевичем, Лесею Українкою, а також авторкою статті. Встановлено, що здебільшого в них представлено рефлекси давніх етимологічних голосних звуків, відображено асимілятивно-дисимілятивні звукові видозміни, редукцію голосних, метатезу, протезу, епентезу, аферезу та поєднання кількох явищ. Найбільше фонетично-орфоепічних одиниць зафіксовано в піснях, зібраних у 1930-і роки на українсько-білорусько-польському пограниччі Західного Полісся Філаретом Колессою та Казімежом Мошинським. Значно менше їх у текстах середини-кінця ХХ, небагато – на початку ХХІ ст., що репрезентують Волинське Поділля. Аналіз великого текстового масиву засвідчив, що виявлені одиниці здебільшого є вкрапленнями на тлі літературного нормативного мовлення, тому маємо підстави кваліфікувати їх як фонетично-орфоепічні діалектизми. Наша праця, а також інші статті про специфіку інтернет-фольклору та українські пісні часів російсько-української війни 2014–2023 років підтверджують запропонований раніше підхід про правомірність розгляду фольклорного мовлення як різновиду художнього стилю на сучасному етапі.

The relevance of the article lies in the need for a detailed consideration of the language of the texts of Ukrainian folk songs from Volyn, reflecting the Volyn and Polissya and Volyn and Podillya dialects at all linguistic levels. The purpose of the work is to trace the phonetic and orthoepic features of dialectisms on the material of specific folk poetic texts, recorded mainly in the twentieth century. The study examined lyrics of folk songs, recorded in Volyn (mostly within the current Volyn and Rivne regions) by Hryhoriy Arkushyn, Antonina Holentiuk, Viktor Davydiuk, Filaret Kolessa, Oskar Kolberg, Oleksandra Kondratovych, Kazymerz Moshynsky, Oleksa Oshurkevych, Lesya Ukrainka, and also by the author of this article. It has been found out that for the most part the texts represent reflexes of ancient etymological vowel sounds, reflect assimilative-dissimilative sound modifications, vowel reduction, metathesis, prosthesis, epenthesis, apheresis, and combination of several phenomena. Most phonetic and orthoepic units are recorded in the songs collected in the 1930s on the Ukrainian- Belarusian-Polish border of Western Polissya by Filaret Kolessa and Kazimierz Moszyński. There are much fewer of them in the texts of the mid-late 20th, not many – at the beginning of the 21st century that represent Volyn Podillya. The analysis of a large text data showed that the identified units are mostly interspersed against the background of literary normative speech, so we have a reason to qualify them as phonetic-orthoepic dialectisms. Our work, as well as other articles on the specifics of Internet folklore and Ukrainian songs during the Russian-Ukrainian war of 2014–2023, confirm the correctness of the previously proposed approach to consider a folklore speech as a type of fiction/literary style at the present stage of the language development.