Урахування рідного ідіому мешканців полілінгвального півдня Одещини в процесі навчання української мови

Abstract

Статтю присвячено проблемі навчання державної мови представників національних меншин (румун, молдован, болгар, гагаузів), які мешкають на полілінгвальному півдні Одеської області України, в межиріччі Дністра і Дунаю. Відзначено, що мотивація до вивчення та якісного володіння українською мовою в носіїв з іншою рідною мовою регіону з початком війни Росії проти України значно зросла. Спостереження за мовною поведінкою мешканців ареалу, а також результати проведених інтервʼю за спеціально укладеною анкетою, засвідчили збільшення використання державної мови як засобу міжетнічної комунікації в регіоні. Прикметно, що деякі мешканці ареалу – представники національних меншин – стали називати українську мову другою рідною. У статті висвітлено труднощі, які виникають у представників різних етнічних груп у процесі вивчення української мови на фонетичному та граматичному рівнях. Зауважено, що найбільшу кількість специфічних помилок, зумовлених впливом рідного ідіому, спостережено на рівні фонетики в інформантів-молдован. Це уможливило висновок про те, що в процесі вивчення ними української мови необхідно більше уваги приділяти її звуковим особливостям, налаштуванню артикуляційного апарату на українську фонетику. Найменша кількість помилок у засвоєнні програмного матеріалу з фонетики української мови, характеризує усне й писемне мовлення бессарабських болгар, що повʼязано, на думку авторки, з генетичною спорідненістю болгарської та української мов. У мовленні слухачів кожної етнічної групи можна виділити дві групи граматичних помилок: 1) специфічні граматичні помилки, зумовлені впливом рідного ідіому, над якими треба цілеспрямовано працювати на заняттях з української мови; 2) інтегральні для різних етнічних груп півдня Одещини помилки, повʼязані передусім із впливом російської мови, яка досі подекуди використовувалася в регіоні як засіб міжетнічної комунікації. У процесі навчання державної мови на безкоштовних курсах української мови при Ізмаїльському державному гуманітарному університеті свою ефективність і плідність засвідчила методична процедура зіставлення рідної мови й української під час вивчення різних структурних рівнів.

The article is devoted to the problem of teaching the state language of representatives of national minorities (Romanian, Moldovan, Bulgarian, Gagauz) living in the multilingual south of Odesa region Ukraine, in the territory between the Dniester and Danube rivers. It was noted that the motivation to learn and master the Ukrainian language among native speakers of the region increased significantly with the beginning of Russiaʼs war against Ukraine. Observations of the language behavior of the areaʼs residents, as well as the results of interviews based on a specially prepared questionnaire, showed an increase in the use of the state language as a means of interethnic communication in the region. It is noteworthy that some residents of the area – representatives of national minorities – began to call the Ukrainian language their second native language. The article highlights the difficulties encountered by representatives of various ethnic groups in the process of learning the Ukrainian language at the phonetic and grammatical levels. It is considered that the largest number of specific errors caused by the influence of the native idiom was observed at the level of phonetics in Moldovan informants. This made it possible to conclude that in the process of teaching the Ukrainian language, it is necessary to pay more attention to its sound characteristics, to adjust the articulation apparatus to Ukrainian phonetics. Bessarabian Bulgarians are characterized by the lowest number of errors in the assimilation of programming material from the phonetics of the Ukrainian language, which is connected, according to the author, with the genetic affinity of the Bulgarian and Ukrainian languages. Two groups of grammatical errors can be distinguished in the speech of listeners of each ethnic group: 1) specific grammatical errors caused by the influence of the native idiom, which should be worked on purposefully in Ukrainian language classes; 2) errors integral to various ethnic groups in the south of Odesa region, primarily related to the influence of the Russian language, which was still used in some places in the region as a means of interethnic communication. In the process of teaching the state language at free Ukrainian language courses at the Izmail State Humanitarian University, the methodical procedure of comparing the native language and Ukrainian during the study of different language levels proved its effectiveness and fruitfulness.