Лексико-семантична група назв лісу в говірках Лівобережної Черкащини: варіантність форми й семантики

Abstract

Народні географічні терміни упродовж тривалого часу викликають значний інтерес не лише діалектологів українського континууму, але й мовознавців-слов’яністів. В останні десятиріччя репрезентовано географічні назви західно-, середньо- та східнополіських, прикарпатських, західноподільських, центрально- та східностепових та східнослобожанських говірок. Номени цієї тематичної групи є невід’ємною частиною регіональних словників діалектної лексики. Географічні народні назви є одним із архаїчних і сталих пластів лексики, у яких, окрім відомостей про географічні реалії певної місцевості, зафіксовано й історичні, мовні, соціальні та ментальні ознаки народу. У статті представлено процеси номінації однієї з лексико-семантичних груп (ЛСГ) чітко структурованої термінологічної системи народної географії: назв лісу. До аналізу залучено матеріали власних польових експедицій останніх років, що охоплюють говірки Лівобережної Черкащини, які стали основою сучасної літературної мови. Зважаючи на поглиблений інтерес, цей ареал і досі залишається однією з проблемних зон українського діалектного простору. Джерельну базу доповнюють матеріали друкованих праць, що представляють діалектний матеріал обраного континууму, зокрема збірник діалектних текстів та регіональні словники діалектних назв. Представлений матеріал формує чітку ієрархічну систему. Звернено увагу на відмінні від літературного стандарту назви, простежено мотиваційні моделі творення, засвідчено походження номенів, що становлять ядро словотвірного ланцюжка. Відзначено розширення семантики та переходу лексем із інших тематичних груп до обраної лексико-семантичної групи. Засвідчено, що більшість представлених назв на позначення лісу в лівобережних середньонаддніпрянських говірках є архаїчними й для процесів номінації продуктивними залишаються однослівні номени, які характерні для термінологічних систем. Водночас народна географічна термінологія поступово зникає з активного вжитку діалектоносіїв через рушійні процеси в навколишньому середовищі, що породжує заміну сталих однослівних номенів прийменниково-іменниковими конструкціями та описовими назвами.

For a long time, folk geographical terms have been of great interest not only to Ukrainian dialectologists, but also to Slavic linguists. In recent decades, geographical names of Western, Middle and Eastern Polissya, Precarpathia, Western Podillya, Central and Eastern Steppe, and Eastern Slobozhan dialects have been represented. The nouns of this thematic group are an integral part of regional dictionaries of dialect vocabulary. Geographical folk names are one of the archaic and permanent layers of the vocabulary, in which information about the geographical realities of a certain area is reflected, as well as the historical, linguistic, social and mental features of the people are recorded. The article presents the processes of nomination of one of the lexical and semantic groups (LSG) of the clearly structured terminological system of folk geography: forest names. The material of the analysis is the records of the author’s field expedition from the dialects of the Left Bank Cherkasy region, which became the basis of the modern literary language. This area still remains one of the problem areas of the Ukrainian dialect space. The source base is complemented by materials from printed works representing the dialect material of the selected continuum, in particular, a collection of dialect texts and regional dictionaries of dialect names. The presented material forms a clear hierarchical system. The author draws attention to names that differ from the literary standard, describes motivational models of creation, analyzes the origin of nomen, which are the core of the word-forming chain. The article notes the expansion of semantics and the transition of lexemes from other thematic groups to the selected lexical-semantic group. It is shown that most of the presented names for forests in Left Bank Middle Dnipro dialect are archaic, and single-word nomen that are characteristic of terminological systems remain productive for nomination processes. It should be emphasized that folk geographic terminology is gradually disappearing from the active use of dialect speakers due to time or driving processes in the environment. This gives rise to the replacement of fixed one-word nouns by prepositional-noun constructions and descriptive names.