Екстралінгвальний чинник як передумова розвитку функціональної омонімії (на прикладі інтер'єктивації іменників)

Abstract

У статті досліджено вторинні вигуки, утворені від іменників, що були виявлені в піснях російсько- української війни (від 24.02.2022 р.). Обраний матеріал наочно демонструє, як може змінюватися лексика під впливом зовнішніх чинників за короткий період часу. Доведено, що в результаті такого впливу з’являються не лише нові слова, а й відбуваються взаємопереходи в межах лексико-граматичних класів слів. Інтер’єктивовані іменники умовно поділено на дві групи: 1) вторинні вигуки, що існували в мові, та з початком війни активізувалися в повсякденному мовленні; 2) нові вторинні вигуки, появу яких стимулювали фактори російської агресії проти України. У цій групі охарактеризовано екстралінгвальні умови виникнення нового вигуку, оцінено перспективи закріплення таких вигуків у мові. Зафіксовано вторинні вигуки, що утворилися від англійсько- і турецькомовних запозичень. Констатуємо, що частина вигуків походить від власних назв, розглядаємо таке явище як периферійне для сучасної української літературної мови. Вторинні вигуки зараховуємо до імперативних (виражають волевиявлення, наказ), етикетних (патріотичні вітання), емоційних (закладена сема позитивної чи негативної характеристики). При цьому зауважуємо, що серед новоутворених вигуків наявні лише емоційні, виникнення яких пов’язано з реакцією на ті чи ті події в суспільстві. Виявлені одиниці розподілено на різні типи функціональних омонімів (синкретично-диференційовані, синкретично-недиференційовані та синкретично-потенційні). Більшість омонімних пар (іменник / вигук) визначаємо як синкретично-потенційні функціональні омоніми, тобто існування яких визначається лише численними контекстами при відсутності будь-якої фіксації у словниках. Узято до уваги перехід іменників у вигуки як самостійно, так і в поєднанні із залежними словами, що кваліфікуємо як вигукові фразеологізми. Відповідно до семантичного, морфологічного та синтаксичного критеріїв визначення частин мови описано зміни, які відбулися в процесі транспозиції іменника у вигук (послаблення лексичного значення, втрата морфологічних ознак вихідної частини мови, набуття частиномовного статусу інтер’єктивности, втрата здатности бути головним чи другорядним членом речення).

The article examines secondary interjections, derived from nouns, identified in the songs related to Russia’s full-scale war against Ukraine (from 24.02.2022). The selected material vividly illustrates how vocabulary can change under the influence of external factors in a short period. It is proved that due to such impact new words appear, and mutual transitions occur within lexical and grammatical classes of words. Interjectional nouns are divided into two groups: 1) secondary interjections that previously existed in the language and became more prevalent in everyday speech with the outbreak of the war; 2) new secondary interjections, the emergence of which was stimulated by the factors of Russian aggression against Ukraine. This group characterizes the extralinguistic conditions for the development of a new interjection and evaluates their prospects of becoming established in the language. Secondary interjections that have formed from English and Turkish borrowings are also explored. It is noted that some interjections originate from proper names, and this phenomenon is considered peripheral to the modern Ukrainian literary language. Secondary interjections are classified as imperative (expressing a command or order), etiquette (patriotic greetings), and emotional (conveying a positive or negative sentiment). It is important to note that among the newly formed interjections, only emotional ones exist, which arise in response to certain societal events. The identified units have been classified into various types of functional homonyms (syncretically-differentiated, syncretically-undifferentiated, and potentially syncretical). Most homonymous pairs (noun/interjection) belong to the category of potentially syncretical functional homonyms, which means that their existence is determined solely by contextual factors, and they are not defined in dictionaries. It is taken into account both the independent transition of nouns into interjections and their combination with dependent words, which is classified as interjectional phraseologisms. According to semantic, morphological, and syntactic criteria for defining parts of speech, the changes that occur in the process of transposition of a noun into an interjection are described (weakening of the lexical meaning, loss of the morphological features of the original part of speech, acquisition of interjectional status as a part of speech, inability to function as the main or subordinate clause).