Назви поселень Срібної землі як лінгвокультурний феномен

Abstract

У статті проаналізовано назви міст Закарпаття Берегово, Виноградів, Тячів, Чоп як лінгвокультурний феномен. З’ясовано, що вони експлікують інформацію апелятивного коду (ландшафтно-артефектного мікрокоду). Доведено, що ойконіми являють собою невід’ємну частину загальної мовної системи, їхнє виникнення й розвиток підпорядковані загальним лінгвістичним закономірностям. Водночас процес номінації будь-яких географічних об’єктів не є чисто лінгвістичним і не зводиться до простого акту маркування. Ойконіми / астіоніми містять у своїх основах значну й важливу інформацію з найрізноманітніших інформаційних сфер: лінгвістичну, історичну, соціальну, культурологічну, психологічну, етнографічну тощо. Саме об’ємність лінгвістичної та екстралінгвістичної інформації дозволяє їм бути одиницями, що здатні репрезентувати зв’язок із культурно-історичними і національно-специфічними особливостями того чи того народу. Підкреслено, що культура організовує думку мовної особистості, формує мовні категорії та концепти. Тож ойконіми розглянуто як особливий пласт пропріальної лексики, що відображає пономінований людиною світ та окреслений нею простір. Методологія дослідження визначає шляхи утвердження аналізованої проблеми: омовлення людиною заселеного нею об’єкта здійснюється через призму національної культури. Відтворення культури українського ойконімного назовництва передбачає наявність в онімі і лінгвальної, і культурної інформації. Лінгвальну продиктовано певними мовними законами, культурологічну визначено самою сутністю культури та об’єктивовано за допомогою кодів культури. Моделювання лінгвокультурологічних портретів назв міст Срібної землі дало змогу простежити генезу, особливості функціонування, культурно-історичну та національну зумовленість астіонімів Берегово, Виноградів, Тячів, Чоп. Застосування методики моделювання функціонально-семантичних полів забезпечило створення лінгвокультурологічних портретів астіонімів Закарпаття з виокремленням у них ядерної та інтерпретаційної зон, зон ближньої та дальньої периферії.

The article analyzes the names of the cities of Transcrpathia such as Beregovo, Vynohradiv, Tyachiv, Chop as a linguistic and cultural phenomenon. It was found that they explain the information of the appellate code (landscape-artifact microcode). It is proved that oikonyms are an integral part of the general linguistic system, their emergence and development are subject to general linguistic regularities. At the same time, the process of nominating any geographical objects is not purely linguistic and is not reduced to a simple act of labeling. Oikonyms / astionyms contain in their foundations significant and important information from the most diverse information spheres: linguistic, historical, social, cultural, psychological, ethnographic, etc. It is the volume of linguistic and extralinguistic information that allows them to be units capable of representing the connection with the cultural and historical and nationally specific features of this or that people. It is emphasized that the culture of online access to language commons shapes language categories and concepts. Therefore, oikonyms are considered as a special layer of proprietary vocabulary that reflects the world named by man and the space defined by him. The reproduction of the culture of Ukrainian oikonymic naming implies the presence of both linguistic and cultural information in the onym. Linguistic is dictated by certain linguistic laws, cultural is defined by the very essence of culture and objectified with the help of cultural codes. Modeling of linguistic and cultural portraits of the names of the cities of the Silver Land made it possible to trace the genesis, peculiarities of functioning, cultural and historical and national conditioning of the astonyms Berehovo, Vynohradiv, Tyachiv, Chop. The application of the functional and semantic fields modeling technique ensured the creation of linguistic and cultural portraits of the names of the cities of Zakarpatya with the identification of their nuclear and interpretive zones, near and far periphery zones.