Особливості опрацювання українських терміносистем на сучасному етапі

Abstract

У статті йдеться про різні підходи до впорядкування фахових терміносистем в українській мові від середини ХІХ століття до сьогодення, від часу, коли наукову мову прагнули зробити доступною для простолюдина, тобто перевести на національну основу, до розмаїття сучасних напрямів упорядкування термінології. Здійснено огляд літератури та наукових праць, у яких автори торкалися тих чи тих питань розвитку українських терміносистем. Однак повного й послідовного опису цих процесів не спостерігали, тому показ таких пошуків у діахронному аспекті вважаємо актуальним. У працях із термінознавства, опублікованих у журналі «Основа», у матеріалах «Записок» чи «Збірників» Наукового товариства імені Т. Шевченка, Інституту української наукової мови, у рецензіях на публікації цих установ неодноразово згадувалося про народницький чи міжнародний підходи до впровадження наукових термінів, наводилися думки вчених-термінологів щодо переваг того чи того підходу. Торкалися цієї проблеми І. Огієнко, Ю. Шевельов, чиї праці були недоступними в радянський період. Лише за роки незалежності вони почали поступово відкриватися широкому загалу. На сучасному етапі дослідження терміносистем учені описують вже не два, а більше підходів до терміновпорядкування. Проте життя не стоїть на місці, і сьогодні маємо ще один напрям удосконалення національних сучасної української мови – радикальний реформізм. Його представниками є науковці-нефілологи Києва, Харкова, Львова. Мета статті – ознайомити читачів з різними підходами в історії української мови до формування й розвитку національних терміносистем, вказавши на їхні характерні риси, плюси й мінуси, виозначити семантико-прагматичне навантаження кожного підходу, з’ясувати провідні тенденції у творенні фахових назв. У результаті дослідження було встановлено: на сучасному етапі домінує поміркований напрям, оскільки термінологію впорядковують з урахуванням історичних, політичних, національних чинників, виробляючи оптимальний варіант назви наукового поняття. Хоча в деяких терміносистемах (комп’ютерній, робототехніки, мобільного зв’язку, спорту) переважає запозичена лексика, у медицині – лексика класичних мов.

The article deals with various approaches to organizing professional terminologies in the Ukrainian language from the middle of the 19th century to the present day, from the time when scientific language was sought to be made accessible to the common man, that is, to be translated on a national basis, to the variety of modern trends in organizing terminology. A review of literature and scientific works was carried out, in which the authors touched on certain issues of the development of Ukrainian term systems. However, a complete and consistent description of these processes was not observed, so we consider it relevant to show such searches in a diachronic aspect. In works on terminology published in the journal «Osnova», in the materials «Notes» or «Collections» of the Scientific Society named after T. Shevchenko, the Institute of Ukrainian Scientific Language, in reviews of the publications of these institutions, populist or international approaches to the introduction of scientific terms were repeatedly mentioned, the opinions of terminological scientists regarding the advantages of one or another approach were given. This problem was touched upon by I. Ohienko and Yu. Shevelyov, whose works were unavailable during the Soviet period for a long time. Only during the years of Independence, they began to gradually open to the general public. At the current stage of term system research, scientists describe not two, but more approaches to term ordering. However, life does not stand still, and today we have another direction to improve the national modern Ukrainian language - radical reformism. Its representatives are non-philological scientists from Kyiv, Kharkiv, and Lviv. The purpose of the article is to acquaint readers with various approaches in the history of the Ukrainian language to the formation and development of national terminology systems, pointing out their characteristic features, pluses and minuses, to determine the semantic and pragmatic load of each approach, to clarify the leading trends in the creation of professional names. As a result of the research, it was established: at the current stage, a moderate direction dominates, since the terminology is arranged taking into account historical, political, and national factors, producing the optimal version of the name of the scientific concept. Although in some terminology systems (computer, robotics, mobile communications, sports) borrowed vocabulary prevails, in medicine – the vocabulary of classical languages.