Середньонаддніпрянсько-закарпатські міжзональні паралелі

Abstract

У статті порушено одну з актуальних проблем сучасної діалектології, здійснено спробу її вирішення й обґрунтування за лінгвогеографічними й текстографічними матеріалами. Реалізовано мету й завдання розвідки – репрезентувати реалізацію cередньонаддніпрянсько-закарпатських міжзональних фонетичних паралелей у діалектних текстах, виявити умови й закономірності їх представлення, регулярність і специфіку функціювання в обох діалектних континуумах. У зв’язних розповідях діалектоносіїв зафіксовано й проаналізовано низку спільних для середньонаддніпрянських та українських закарпатських говірок явищ у вокалізмі й консонантизмі, засвідчено їхню релевантність у різних позиціях слова. Обґрунтовано, що найвиразнішу ознаку досліджуваних дистантних зон становить збереження м’якості тих звуків, які в суміжних діалектах стверділи: приголосних [р’], [ц’] у середині та в кінці слів, спільність і регулярність їхньої реалізації перед [а] різного походження та іншими голосними заднього ряду; наявність м’якого приголосного [с’] як відповідника *в’ після зубного перед рефлексом *ę у варіантах с’а׀тиǐ, ׀с’ато, с’ат׀ки та лексикалізованої словоформи ׀к’істо; м’які та пом’якшені вияви піднебінних фонем /ж’/, /ш’/, /ч’/, хоч вони й збережені в середньонаддніпрянських і українських закарпатських говірках різною мірою. Удокладнено характеристику репрезентації голосних переднього ряду в окремих позиціях і відсутності протетичного приголосного [в] перед [у] (׀ухо, ׀уса, уз’׀киǐ, уж, ׀улиц’а) та перед [о] (о׀гон’, о׀р’іх). Докладний аналіз матеріалів АУМ і збірників діалектних текстів переконливо засвідчує середньонаддніпрянсько-закарпатську міжзональну спільність фонетичних явищ, зумовлену, ймовірно, однаковими процесами, що здавна відбувалися в цих діалектах, і підтримувану впродовж історії розвитку колонізаційними рухами населення, а також окраїнністю територій їх поширення.

The paper regards one of the most celebrated problems in modern dialectology, with attempting to solve it and present its grounds through lingua-geographical and textography proofs. The article states the objective and tasks of the research that is to represent the revealed Middle Dnipro and Transcarpathian interzone phonetic parallels in patois texts, to signify means of their representation, regularity and peculiarities of their functioning in both dialectal continuums. In the speaking utterances of the dialect native speakers, some phonetic phenomena common for middle Dnipro and Transcarpathian patois are stated and analyzed in relation to vocal and consonantal features, with their relevance in various word positions. The research singles out the most distinct feature of the distant zones as the softened sounds are preserved though hardened in adjacent dialects. Those are consonants [р’], [ц’] in the middle and final position being commonly and regularly realized before [a] of various origin and other back vowels. As well as the presence of soft consonant [c’] related to *в’ after dental consonant before reflex *ę in variants с’а|тиǐ, |с’ато, с’ат|ки, and in the lexically derived form |к’істо; soft and softened forms of velar phonemes /ж’/, /ш’/, /ч’/ though being to various extent preserved in Middle Dnipro and Ukrainian Transcarpathian patois. The article specifies similar representation of front vowels and absence of prothetic consonant [в] before [у] (|ухо, |уса, уз’|киǐ, уж, |улиц’а) and before [о] (о|гон’, о|р’іх). Specified analysis of the AUL (Atlas of the Ukrainian language) and patois texts collections evidently proves the interzonal phonetic similarity for Middle Dnipro and Transcarpathian dialects possibly originated through similar processes that had happened in them and through historically promoted colonializing developments, as well as peripheral character of both the areas.