Sectoral Linguistic and Ukrainian Studies

Abstract

Linguistic and country studies issues have gained intensive development in Ukraine, in particular in the methodology of teaching Ukrainian to foreigners. The achievements of Ukrainian theorists and practitioners have aroused considerable interest among researchers of the linguistic teaching process. By introducing linguo-Ukrainian studies, Ukrainian scholars successfully developed this area in the methodology of teaching Ukrainian as a foreign language and sought to expand their research in this promising and relevant field. Nowadays, both linguistic studies and linguistic Ukrainian studies are successfully developing in Ukraine. The article presents the historical context of the term linguoculturology and proposes a new term – professionally oriented sectoral linguocultural studies. The theoretical and practical significance of our study lies in the introduction of a new special course "Sectoral Linguistics of Ukraine" into the educational space of higher education. The need for this course is especially felt in the teaching of professional terminology in the course "Ukrainian for Specific Purposes". Our proposals are based on examples of educational training of future healthcare professionals. The article highlights the techniques and methods of using professionally oriented linguistic and country studies in the educational process of higher education. We consider it expedient to offer such a course in higher education institutions of various fields of study, since professional "national" terms are available in many fields, broaden the worldview, develop students' linguistic and analytical skills.

Мовознавчі та країнознавчі проблеми набули інтенсивного розвитку в Україні, зокрема в методиці навчання іноземних громадян української мови. Здобутки українських теоретиків і практиків викликали значний інтерес у дослідників лінгводидактичного процесу. Запроваджуючи лінгвоукраїнознавство, українські вчені успішно розвивали цей напрям у методиці викладання української мови як іноземної та прагнули розширити пошуки у цьому перспективному й актуальному річищі. Нині в Україні успішно розвиваються як лінгвокраїнознавство, так і лінгвоукраїнознавство. У статті подано історичний контекст терміна лінгвокультурологія та запропоновано новий термін – професійно орієнтовані галузеві лінгвокультурологічні студії. Теоретичне і практичне значення нашого дослідження полягає у впровадженні в освітній простір вищої школи нового спецкурсу «Галузеве мовознавство України». Потреба в ньому особливо відчутна у викладанні фахової термінології в курсі «Українська мова за професійним спрямуванням». Наші пропозиції базуються на прикладах освітньої підготовки майбутніх спеціалістів у галузі охорони здоров’я. Висвітлено прийоми та методи використання професійно орієнтованого лінгвокраїнознавства в навчальному процесі вищої школи. Вважаємо за доцільне пропонувати такий курс у закладах вищої освіти різних напрямів підготовки, оскільки фахові «національні» терміни наявні в багатьох галузях, розширюють світогляд, розвивають лінгвістичні та аналітичні здібності студентів.