Формально-граматична організація речення в контексті семантико-синтаксичної специфікації українських та англійських прислівників на - о (-е) // -ly

Abstract

У статті розглянуто проблему співвідношення формально-синтаксичної та семантико-синтаксичної структур українських та англійських речень-висловлень із відприкметниковими прислівники на -о (-е) //-ly в їхньому складі. Спираючись на всебічно обґрунтовану в сучасній синтаксичній науці тезу про речення як основну й водночас багаторівневу мовну одиницю, за своєю природою – конструкцію, та про взаємопов’язаність і взаємозумовленість усіх її рівнів, авторка поставила собі за мету продемонструвати особливості співвіднесеності формально-синтаксичного й семантико-синтаксичного рівнів українських та англійських речень-висловлень із відприкметниковими прислівниками на -о (-е) // -ly через аналіз позицій цих синтаксем у них. Об’єктом спостережень, аналізу, синтезу, зіставлення й узагальнення послугували конкретні речення з цим структурним типом адвербативів, відібрані з текстів українських та англійських письменників ХХ–ХХІ ст. У ході дослідження встановлено, що аналізовані прислівники – доволі частотний компонент їхнього лексичного наповнення. Вони здебільшого не зумовлені валентними властивостями дієслова-предиката, входять у семантичну структуру висловлень обох мов на правах їхніх вторинних предикатних знаків – маркерів згорнутих пропозицій і покажчиків семантичної неелементарності та асиметрії планів вираження й змісту. У формально-синтаксичній структурі речень ці одиниці заміщають в основному позицію поширювача прислівного (означальні прислівники) та детермінантного (обставинні прислівники) типів, по-іншому – обставин як другорядних членів речення, невідокремлених і відокремлених (в українській мові – подеколи, в англійській – доволі часто), також парцелятів. Наголошено на здатності українських прислівників бути вжитими в позиції основного предиката, а їхніх англійських еквівалентів – слугувати диференціатором омоформ: іменника з суфіксом -ing та герундія. Відзначено випадки вживання прислівників на -о (-е) // -ly в позиції поза реченням і текстом: українських – у заголовках, у назвах, ярликах, етикетках, авторських ремарках драматичних творів, англійських – наприкінці листовних повідомлень.

The article examines the problem of the interconnection of formal-syntactic and semantic-syntactic structures of Ukrainian and English sentences-expressions with adjectival adverbs in -о (-е) //-ly in their composition. Relying on the comprehensively substantiated thesis in modern syntactic science about the sentence as a basic and at the same time multilevel linguistic unit, by its very nature a construction, and about the interconnectedness and interdependence of all its levels, the author set herself the goal of demonstrating the peculiarities of the correlation of formal-syntactic and semantic- syntactic levels of Ukrainian and English sentences-expressions with adjectival adverbs in -о (- е) // -ly through the analysis of the positions of these syntaxemes in them. Specific sentences with this structural type of adverbs, selected from the texts of Ukrainian and English writers of the 20th–21st centuries, served as the object of observation, analysis, synthesis, comparison and generalization. In the course of the research, it was established that the analyzed adverbs are a fairly frequent component of their lexical content. They are mostly not conditioned by the valence properties of the predicate verb, they are included in the semantic structure of the utterances of both languages as their secondary predicates – markers of folded propositions and indicators of semantic non-elementary and asymmetry of expression and content plans. In the formal syntactic structure of sentences, these units mainly replace the position of the extender of the adverbial (defining adverbs) and determinant (adverbial circumstantces) types, in a different way – adverbial modifiers as secondary members of the sentence, undetached and detached (in Ukrainian – sometimes, in English – quite often), also parcellings. Emphasis is placed on the ability of Ukrainian adverbs to be used in the position of the main predicate, and their English equivalents to serve as a differentiator of homoforms: a noun with the suffix -ing and a gerund. Cases of the use of adverbs in -о (- е) // -ly in the position outside the sentence and text were noted: in Ukrainian – in headings, titles, shortcuts, labels, author’s notes of dramatic works, in English – at the end of letter messages.