Авторські художні фраземи у творчості Мирослава Дочинця

Abstract

Авторські художні фраземи є невичерпним джерелом поповнення національної мови. Актуальною залишається тема вивчення мови художньої прози українських письменників, а саме дослідження індивідуально-авторського виживання фразем. Функціонування фразеологізмів у художніх текстах досліджували: В. Білоноженко, О. Важеніна, Н. Венжинович, І. Гнатюк, Т. Григоренко, В. Ґрещук, Л. Даниленко, С. Денисенко, О. Дехтярьова, Т. Євтушина, В. Жайворонок, Т. Здіховська, В. Коваль, М. Коломієць, В. Кононенко, Є. Коноплянко, Ю. Кохан, О. Кушлик, М. Лесюк, Н. Мазур, Л. Мельник, А. Мойсієнко, В. Папіш, Ю. Прадід, М. Скаб, М. Скаб, Н. Скиба, Л. Скрипник, Д. Ужченко, В. Ужченко, Н. Хома. Метою нашого дослідження є виявлення та аналіз авторських художніх фразем, визначення стилістичного і контекстуального вираження зазначених фразем у творах Мирослава Дочинця. Реалізація поставленої мети передбачає виконання низки завдань, зокрема: окреслити теоретичні засади дослідження питання використання фразеологізмів у художніх текстах; виявити і проаналізувати авторські фраземи; описати їх семантичні та стилістичні функції. Художні твори М. Дочинця багаті на авторські художні фраземи, які вдало вплетені у контекст. Вживання письменником новотворів поповнює фраземне багатство української мови, а також увиразнює та збагачує мову самого автора. Кожен новий фразеологізм має особливе смислове навантаження, він надає колоритності, емоційності та експресивності оповіді. У процесі дослідження авторські фраземи ми поділили на тематичні групи, а саме: позначення якості, ознаки, стану предмета, явища, дії (ревіти, як полонинський ведмідь); характеристика властивостей та якостей особи / нео- соби (надійний, як аспірин); позначення дій, вчинків, поведінки людини, діяльності у стосунках із будь-ким, будь-чим (жити, як шнурочок і дудочка); фізично-емоційний стан особи (напнутий, як волосінь із рибою); статус персонажів чи їх походження (і бесідою, і писком русин). Фіксуючи авторські художні фраземи у прозових творах М. Дочинця, спостерігаємо значну кількість фразем, у які автор вміло вплітає діалектні слова. Письменник використовує їх для позначення як дій, вчинків, поведінки, характеристики людини, так і для опису природних явищ, якості стану предмету чи явища тощо (дзяма на пісній олії; ліпитися, як ріпляки до пса; злакомити, як свиню на струк). Наше дослідження продемонструвало, що фраземіка є одним із складників формування індивідуально-авторської картини світу. Використання письменником художніх фразем у прозових текстах призводить до оновлення фразеологічного образу, а також увиразнює та збагачує мову автора, підсилює емоційний вплив на читача. Досконало підібрані та семантично обіграні фраземи не лише створюють у свідомості читача живі образи персонажів і подій, але й набувають нових стилістичних ознак, вони надають оповіді експресивності, підвищеної емоційності, доповнюють характеристику персонажа, відтворюють стосунки між особами тощо.

The author’s artistic phrasemes are an inexhaustible source of replenishment of the national language. The topic of studying the language of artistic prose of Ukrainian writers, especially the study of individual and authorial survival of the phrase, remains relevant. The functioning of phraseological units in artistic texts was studied by: V. Bilonozhenko, O. Vazhenina, N. Venzhynovych, I. Hnatyuk, T. Hryhorenko, V. Greschuk, L. Danylenko, S. Denysenko, O. Dekhtyaryova, T. Yevtushyna, V. Zhaivoronok, T. Zdikhovska, V. Koval, M. Kolomiets, V. Kononenko, E. Konoplyanko, Yu. Kohan, O. Kushlyk, M. Lesyuk, N. Mazur, L. Melnyk, A. Moisienko, V. Papish, Yu. Pradid, M. Skab, M. Skab, N. Skyba, L. Skrypnyk, D. Uzhchenko, V. Uzhchenko, N. Khoma. The purpose of the research is to identify and analyze the author’s artistic phrases, to determine the stylistic and contextual expression of these phrases in the works of Myroslav Dochynets. The realization of the set purpose involves the fulfillment of a number of tasks, in particular: to outline the theoretical foundations of the studying of the issue of the use of phraseology in artistic texts; to identify and analyze the author’s phrases; to describe their semantic and stylistic functions. The artistic works of M. Dochynets are rich in author’s artistic phrases, which are successfully included into the context. The writer, creating new phrasemes, enriches Ukrainian phraseology, and also emphasizes and enriches the author’s language. Each new phraseology has a special semantic load, it gives colorfulness, emotionality and expressiveness to the story. In the process of research, we divided the author’s idioms into thematic groups, namely: designation of quality, signs, state of the object, phenomenon, action (roar like a Poloninsk bear); description of the properties and qualities of a person / nonperson (reliable as aspirin); designation of actions, deeds, human behavior, activity in relations with anyone and anything (to live like a string and a pipe); physical and emotional state of the person (tense like a line with a fish); the status of the characters or their origin (both in conversation and in the voice of Ruthenians). Fixing the author’s artistic phrases in the prose works of M. Dochynets, we observe a significant number of phrases in which the author interweaves dialect words. The writer uses them to indicate both actions, deeds, behavior, characteristics of a person, and to describe natural phenomena, the quality of the state of an object or phenomenon, etc (dzhama on lean oil; to sculpt like turnips to a dog; to eat like a pig on a pod). The study indicates that phrasemic is one of the components of the formation of an individual author’s picture of the world. The writer’s use of artistic phrases in prose texts leads to the renewal of the phraseological image, and also emphasizes and enriches the author’s language, strengthens the emotional impact on the reader. Perfectly selected and semantically played phrasemes not only create vivid images of characters and events in the mind of the reader, but also acquire new stylistic features, they give the story expressiveness, heightened emotionality, complement the character’s characteristics, reproduce relationships between individuals, etc.