Сутність адміністративного розсуду у діяльності органів публічної адміністрації

Abstract

У статті досліджується сутність адміністративного розсуду в діяльності органів публічної адміністрації. Автором запропоноване власне визначення адміністративного розсуду як інтелектуальна, творча діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, установлена законодавчими актами, щодо самостійного оцінювання та прийняття рішення та певного вибору варіантів своєї поведінки, що має юридично значущий результат. Виокремлені властивості, що притаманні адміністративному розсуду: 1) є правом органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб приймати рішення, здійснювати діяльність (бездіяльність); 2) реалізовується відповідним колом осіб, яких уповноважено на це законодавством; 3) межі розсуду обмежені рамками закону, тобто він відповідає нормам права та не суперечить їм; 4) процес застосування адміністративного розсуду є інтелектуальною та творчою діяльністю; 5) має юридично значущий результат. Наголошено, що функціонування органів публічної влади щодо реалізації ними адміністративного розсуду має бути предметом нормативного регулювання та належного контролю, оскільки, досить часто, виникає проблема зловживання адміністративним розсудом, причинами якого є: неясність законів, що створює ілюзію наявності великих повноважень у посадової особи; відсутність належного рівня підготовленості і знань у посадової особи; перевищення меж дискреційних повноважень.

The article examines the essence of administrative discretion in the activities of public administration bodies. The author proposes his own definition of administrative discretion as intellectual, creative activity of public authorities, local governments and their officials, established by legislation on self-assessment and decision-making and a certain choice of behavior, which has a legally significant result. The selected properties that are inherent in administrative discretion: 1) are the right of public authorities, local governments and their officials to make decisions, carry out activities (inaction); 2) is implemented by the relevant circle of persons authorized by law; 3) the limits of discretion are limited by the law, it complies with the law and does not contradict them; 4) the process of applying administrative discretion is an intellectual and creative activity; 5) has a legally significant result. It is emphasized that the functioning of public authorities in the exercise of administrative discretion should be subject to regulation and proper control, as often there is a problem of abuse of administrative discretion, the reasons for which are: ambiguity of laws, which creates the illusion of great authority; lack of proper level of training and knowledge of the official; exceeding the limits of discretionary powers.