Об’єктивна сторона складів кримінальних правопорушень, які полягають у підробленні документів

Abstract

Аналізуючи систему кримінальних правопорушень, які посягають на документообіг та мають своїм змістом підроблення документів, ми виявили 22 самостійних склади відповідних посягань. Вони містяться у різних Розділах Особливої частини Кримінального кодексу України, а отже мають різну структуру безпосереднього об’єкта посягання, проте у кожному з них або у якості основного безпосереднього або додаткового обов’язкового безпосереднього об’єкта міститься документообіг, оскільки суть цих кримінальних правопорушень зводиться до того, що у результаті їх вчинення у об’єктивній дійсності з’являється несправжній, фальсифікований документ певного виду. Аналіз тексту КК України дав можливість виокремити специфіку формулювання об’єктивної сторони складів кримінальних правопорушень, які полягають у підробленні документів, і зробити висновок про те, що незважаючи на достатньо широкий термінологічний апарат, який користується законодавець для визначення діяння у складах підроблень, питань із встановленням змісту використаних ознак залишається більше, ніж виявлено відповідей. Метою цієї статті стало розкриття змісту ознак об’єктивної сторони складів кримінальних правопорушень, які полягають у підробленні документів та вироблення на цій основі пропозицій з удосконалення нормативних положень КК України. Проведене дослідження дало можливість запропонувати наступні ключові позиції. Плюралізм у позначенні діяння як ознаки об’єктивної сторони складів кримінальних правопорушень, які полягають у підробленні документів – явище в цілому негативне і таке, якого варто позбутися у тексті чинного КК України. За невеликим винятком, який складають специфічні види підроблення, діяння у складах відповідних правопорушень варто позначити терміном «підроблення». При цьому зміст цього поняття варто розуміти так: підроблення – це вид (форма) обману, який полягає у повному чи частковому спотворенні змісту документа у результаті якого з’являється документ, що недостовірно відображає реальну дійсність. Таке розуміння підроблення дає можливість знай-ти додаткові аргументи на користь твердження про те, що підроблення документів можливе і шляхом бездіяльності.

Analyzing the system of criminal offenses that encroach on the document circulation and whose content is document forgery, we discovered 22 independent compositions of the corresponding offenses. They are contained in different Sections of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, and therefore have a different structure of the direct object of the offense, however, each of them, either as the main direct object or as an additional mandatory direct object, contains document circulation, since the essence of these criminal offenses is reduced to the point that as a result of their commission, in objective reality, an unauthentic, falsified document of a certain type appears. The analysis of the text of the Criminal Code of Ukraine made it possible to single out the specifics of the wording of the objective side of criminal offenses consisting of forgery of documents, and to conclude that despite the sufficiently broad terminological apparatus used by the legislator to define the act of forgery, issues with establishing the content of the used features remains more than the identified answers. The purpose of this article was to reveal the content of the signs of the objective side of the composition of criminal offenses, which consist in the forgery of documents, and to develop, on this basis, proposals for improving the normative provisions of the Criminal Code of Ukraine.The conducted research made it possible to propose the following key positions. Pluralism in marking the act as a sign of the objective side of criminal offenses consisting of forgery of documents is a generally negative phenomenon and one that should be eliminated in the text of the current Criminal Code of Ukraine. With the small exception of specific types of forgery, the term “forgery” should be used as part of the relevant offenses. At the same time, the meaning of this concept should be understood as follows: forgery is a type (form) of deception, which consists in the complete or partial distortion of the content of a document, resulting in a document that does not accurately reflect reality. This understanding of forgery makes it possible to find additional arguments in favor of the statement that forgery of documents is also possible through inaction.