Закарпатський контекст адміністративно-територіальної реформи в Україні 2020 р.

Abstract

Здійснено аналіз базових засад системи адміністративно-територіального устрою Закарпаття. Відзначається, ще з початку ХХ століття для цього краю позначилися наявністю великої кількісті важливих політичних подій в контексті територіальної приналежності, а, отже, й територіального поділу. Особливо актуальною дана тема є тому, що нещодавно відбувся процес формування нових адміністративно-територіальних одиниць на Закарпатті. Одним із авторів та конструктивним критиком зміни адміністративно-правової структури цього регіону якраз і довелося виступити досліднику. Встановлено, межі та розміри територіальних громад і районів викликають ряд запитань. Незрозумілим є залишення без територіального приросту міста Ужгород, який є чи не єдиним обласним центром в Україні, що не збільшив площу та кількість населення в рамках реформи. Натомість спостерігається значне укрупнення Мукачева за рахунок приєднання великої кількості сільських населених пунктів, що не мають належного шляхово-транспортного сполучення з центром новоутвореної громади. Наприклад, для того щоб житель села Доробратово дістався Мукачева, йому треба буде проїхати територією сусідньої Верхньокоропецької громади. Аналогічні питання виникають і до проектування Хустської громади. Вказується, невідомо яким принципом керувались при прийнятті рішення про створення п’яти громад на територіях колишнього міста обласного значення Берегово та Берегівського району, загальна площа яких складає 0.7 тис. кв. км. з населенням 80 тис. осіб. Натомість, у ситуації з містом обласного значення – Хуст та відповідним районом було утворено чотири громади при тому, що площа становить 1.1. тис. кв. км., а населення – 129 тис. осіб. Крім того, одним з найбільш проблемних питань у формуванні районів є непоодинока відсутність кореляції з системою транспортних мереж. Зокрема, для того, щоб умовний житель села Заріччя нового Хустського району дістався до районного центру, він буде вимушений кілька разів перетнути кордон власного району і потрапити до Берегівського, а потім знов повернутися. Такі нюанси в майбутньому можуть негативно вплинути на життєдіяльність нових районів, зручність комунікації населення з державними органами, зокрема викликати проблеми у визначенні юрисдикції, зонах відповідальності у обслуговуванні громадян тощо. Доведено, діюча модель на шість районів є значно збалансованіша, ніж запропоновані на початку реформи поділу на чотири/три райони. За виключенням Рахівського району, решта територіальних одиниць виглядають співставними і збалансованими.

The analysis of the basic principles of the system of administrative-territorial organization of Transcarpathia is carried out. It is noted that since the beginning of the twentieth century for this region have been marked by the presence of a large number of important political events in the context of territorial affiliation and, consequently, territorial division. This topic is especially relevant because the process of forming new administrative-territorial units in Transcarpathia has recently taken place. The researcher had to be one of the authors and a constructive critic of the change in the administrative and legal structure of this region. It is established that the boundaries and sizes of territorial communities and districts raise a number of questions. It is unclear how Uzhhorod is left without territorial growth, which is almost the only regional center in Ukraine that has not increased the area and population within the reform. Instead, there is a significant consolidation of Mukachevo due to the addition of a large number of rural settlements that do not have proper road transport links with the center of the newly formed community. For example, in order for a resident of the village of Dorobratovo to get to Mukachevo, he will have to travel through the territory of the neighboring Verkhnokoropetsk community. Similar questions arise before designing the Khust community. It is indicated that it is unknown what principle was followed when deciding on the establishment of five communities in the former city of regional importance Beregovo and Beregovo district, the total area of which is 0.7 thousand square meters. km. with a population of 80 thousand people. Instead, in the situation with the city of regional significance - Khust and the relevant district, four communities were formed, despite the fact that the area is 1.1. thousand sq. km., and a population of 129 thousand people. In addition, one of the most problematic issues in the formation of districts is the frequent lack of correlation with the system of transport networks. In particular, in order for a conditional resident of the village of Zarichchya in the new Khust district to reach the district center, he will have to cross the border of his own district several times and get to Berehivsky, and then return again. Such nuances in the future may negatively affect the livelihoods of new districts, the convenience of communication between the population and government agencies, in particular, cause problems in determining jurisdiction, areas of responsibility in serving citizens and more.