Типологізація корупції: теоретико-прикладні критерії

Abstract

Корупція як соціальний феномен є предметом наукового аналізу багатьох наук. Ми переконані, що для характеристики будь-якого явища важливий аналіз не лише його природи, а й видів. Важливу роль у цьому завданні відіграє типологізація корупції. Враховуючи складний і неоднозначний характер корупції, а також відсутність єдиного наукового підходу до тлумачення її сутності, у наукових колах не існує єдиного бачення виокремлення типів цього явища. Сенс класифікації завжди істотний і дуалістичний: концептуальний і прикладний. Отже концептуальність полягає в тому, що для більш оптимального розвитку сутності понять, явищ, процесів, категорій їх поділяють. Тому вивчення поглядів окремих правознавців завжди пов’язане з аналізом типологій (класифікацій), оскільки вони дають можливість уточнити погляди вченого на сутність корупції, її кримінальне право та кримінологію. Прикладний елемент: класифікація корупції дозволяє зручніше ідентифікувати та розробити стратегії боротьби з цим явищем, визначає тенденції оновлення та доповнення законів, окреслює діяльність органів державної влади загалом та правоохоронних органів зокрема. Метою статті є виділення критеріїв класифікації корупції та характеристика їх сутності. Ми пропонуємо проаналізувати кілька підходів до типологізації корупції. Перша типологізація заснована на рівні корупції. За цим критерієм корупція буває: інертною, поступовою та активною. Другим типологізаційним критерієм є сфера реалізації. Згідно з ним виділяють корупцію у законодавчій, виконавчій, судовій владі та корупцію в діяльності юридичних осіб приватного права та осіб, які надають публічні послуги. Третя типологізація корупції базується на критерії періодичності корупції. За цим критерієм корупція може бути випадковою, системною та клептократичною. За четвертим типологізаційним критерієм корупцію пропонується поділити на поступову та раптову. П’ятий типологізаційний критерій базується на ступені організованості та поширеності корупційних відносин. За цим критерієм існує корупція на низовому рівні, регіональному рівні, політичному рівні та міжнародному рівні.

Corruption as a social phenomenon is the subject of scientific analysis of many sciences. We are convinced that the analysis of not only its nature but also its species is important for the characterization of any phenomenon. The typology of corruption plays an important role in this task. Given the complex and ambiguous nature of corruption, as well as the lack of a unified scientific approach to the interpretation of its essence, in scientific circles there is no single vision of distinguishing types of this phenomenon. The meaning of classification is always essential and dualistic: conceptual and applied. So, conceptuality is that for more optimal development of the essence of concepts, phenomena, processes, categories they are divided. Therefore, the study of the views of individual jurists is always associated with the analysis of typologies (classifications), as they provide an opportunity to clarify the views of the scientist on the nature of corruption, its criminal law and criminology. Applied element: the classification of corruption makes it easier to identify and develop strategies to combat this phenomenon, identifies trends in updating and supplementing laws, outlines the activities of public authorities in general and law enforcement agencies.