Лексичне наповнення публіцистичних текстів (на матеріалі Інтернет-видань "ВолиньРost" та "Волинські новини")

Abstract

У статті досліджено лексику сучасних популярних волинських Інтернет-видань «ВолиньPost» та «Волинські новини» з погляду походження та відповідності/невідповідності мовним нормам. На основі проведеного аналізу можна зробити висновки про те, що медійні тексти наповнені лексикою іншомовного походження з різних сфер життя залежно від тематики журналістського матеріалу. Наприклад, часто вживаною лексемою нині виявилися лексеми «ковід», «коронавірус» та їх похідні. Це логічно вмотивовано, бо відповідає нинішній ситуації у світі, а медіа, як відомо, і мають реагувати на найважливіші події. Що стосується графічного оформлення, то натрапляємо на різні варіанти. Найчастіше – латиницею, частотністю позначений також варіант кирилицею, одиничними прикладами представлені складні слова у вигляді поєднання латинської і кириличної назви. Семантично близькими до слова «ковід» є слова «карантин», «пандемія», «вакцина», що також позначені значною частотністю вживання. Слід зауважити, що в текстах аналізованих видань не виявлено випадків використання лексем «ковід», «карантин» та подібних у переносному значенні, у складі метафор, порівнянь тощо. Наступна аналізована група лексем тісно пов’язана також зі світовою пандемією – це слова «онлайн», «віртуальний», «інтерактивний», «дистанційно», «зум» тощо. Вони вживаються як самостійно, так і у складі словосполучень, є основою складних слів. «Найпопулярнішим» серед вказаних вище запозичень виявилося слово «онлайн», яке, як і інші, має винятково пряме значення. Простежуємо і надуживання такими лексемами, як «фріланс», «локація», «бренд», «вейп», «коворкінг», «фідбек», «кейс» тощо. Проблема полягає в тому, що переважно автори журналістських текстів не підбирають синонімів, українських відповідників до запозичень, що інколи робить матеріал складним для сприйняття. Окремо варто наголосити на способах написання іншомовних слів, зокрема власних назв. Журналісти використовують різні варіанти графічного оформлення. Це і традиційно латиницею, і поширений варіант написання – іншомовні назви, транскрибовані кирилицею, і, як окремі науковці називають, «кирилично-латинічні гібриди». Значною за обсягом групою лексики, на жаль, є слова, вживані з порушенням мовних норм: мовні кальки, росіянізми, вживання слова у невластивому для нього значенні. Це значно знижує якість медіаматеріалу і руйнує норми слововживання в суспільній мовній практиці.

The article examines the vocabulary of modern popular Volyn online publications “VolynPost” and “Volyn News” in terms of origin and compliance / non-compliance with language norms. Based on the analysis, it can be concluded that media texts are filled with vocabulary of foreign origin from different spheres of life, depending on the topic of journalistic material. For example, a commonly used token today is the token “covid”, “coronavirus” and their derivatives. This is logically motivated, because it corresponds to the current situation in the world, and the media, as we know, must respond to the most important events. As for the graphic design, we come across different options. Most often – in Latin, the frequency is also denoted by the Cyrillic variant, single examples are complex words in the form of a combination of Latin and Cyrillic names. Close to this word are the words “quarantine”, “pandemic” “vaccine”, which are also marked by a significant frequency of use. It should be noted that in the texts of the analyzed publications there are no cases of using the tokens “covid”, “quarantine” and so on in a figurative sense, as part of metaphors, comparisons and so on. The next group of tokens analyzed is also closely related to the global pandemic – the words “online”, “virtual”, “interactive”, “remote”, “zoom”, etc. They are used both independently and as part of phrases, are the basis of complex words. The most “popular” among the above borrowings was the word “online”, which, like others, has an extremely direct meaning. We also trace the abuse of such tokens as "freelance”, “location”, “brand”, “vape”, “coworking”, “feedback”, “case” and so on. The problem is that mostly authors of journalistic texts do not select synonyms, Ukrainian equivalents to borrowings, which sometimes makes the material difficult to understand. Special emphasis should be placed on ways of writing foreign words, including proper names. Journalists use different graphic design options. This is, traditionally, in Latin, and a common spelling – foreign names, transcribed in Cyrillic, and, as some scholars call it, “Cyrillic-Latin hybrids”. A large group of vocabulary, unfortunately, are words used in violation of language norms: language tracings, Russianisms, the use of the word in an unusual meaning. This significantly reduces the quality of media material and destroys the norms of word usage in public language practice.