Проблематика перекладу англійської мови в контексті стилістичної диференціації

Abstract

Розглянуто причини активного формування нестандартної лексики в англійській мові із середини 80-х років XX століття. Охарактеризовано особливості формування різноманіття лінгвістичних одиниць крізь призму двох лінгвістичних явищ – «стандарту» й «субстандарту». Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей стилістичної диференціації англійської мови як проблеми перекладу англійської мови з урахуванням фундаментальних норм існування стандарту й субстандарту в стилістичній диференціації англійської мови, субстандартних елементів некодифікованого мовлення, окреслення місця сленгу в системі субстандартних елементів. Характер об’єкта дослідження наукової статті зумовив необхідність використання комплексної методики дослідження, що передбачає застосування описового, функціонально-семантичного та контекстуально-інтерпретаційного методів, використання методики аналізу, що включає емпіричні спостереження, зіставлення та узагальнення досліджуваного матеріалу. У процесі дослідження встановлено, що мова є динамічним соціальним явищем, завдання якого полягає в тому, щоб здійснювати вербальну комунікацію між людьми. Беручи до уваги той факт, що мова є динамічним соціальним явищем, дотримуємось думки, що вивчення мови не може відбуватися у відриві від вивчення її функціонування в різних суспільних верствах і професійних групах, від дослідження її соціально-діалектичної стратифікації. Соціальне членування суспільства безпосередньо впливає на функціонування мови й на структуру мови. Сленгізми, жаргонізми й арготизми є різновидами нестандартної лексики, протиставлені елементам літературного стандарту. Серед нестандартної лексики спостерігається дихотомія: стилістично знижена лексика протистоїть соціально детермінованій. Виділено ієрархічно організовану систему лексичних рівнів національної мови, в якій ступінь нестандартності визначається величиною віддалення того чи іншого лексичного рівня від літературного стандарту. Значна увага приділяється проблемам соціальної диференціації мови, але до теперішнього часу неоднозначним залишається вирішення питання про статусний зміст таких понять, як арго, жаргон, сленг, і їхнє співвідношення в рамках субстандартної лексики.

The reasons for the active formation of non-standard vocabulary in English since the mid-80s of the XX century have been considered. The peculiarities of the formation of the diversity of linguistic units through the prism of two linguistic phenomena – “standard” and “substandard” are characterized. The purpose of the article is to characterize the features of stylistic differentiation of English as a problem of English translation, taking into account the fundamental norms of the existence of the standard and substandard in the stylistic differentiation of English; substandard elements of uncodified speech; outlining the place of slang in the system of substandard elements. The nature of the object of study of the scientific article necessitated the use of complex of research methods, which involve the use of descriptive, functional-semantic, and contextual-interpretive methods, the use of methods of analysis, including empirical observations, comparisons, and generalizations of research material. Language is a dynamic social phenomenon, the main task of which is to carry out verbal communication between people and to express the totality of person’s ideas of the surrounding reality. There is the conviction that the study of language cannot take place separately from the study of its functioning in various social strata and professional groups, from the study of its socio-dialectical stratification. The social division of society directly affects the functioning of language and the structure of language. Slangisms, jargons and slang are types of non-standard vocabulary, as opposed to elements of the literary standard. Among the non-standard vocabulary, there is a dichotomy: stylistically reduced vocabulary opposes the socially determined one. A hierarchically organized system of lexical levels of the national language is distinguished, in which the degree of “non-standard” use is determined by the level of the difference between one or another lexical level and the literary standard. Great attention has been paid to the problems of social differentiation of language. Nevertheless, the question of content of such concepts as slang, jargon and their relationship within the substandard vocabulary remains ambiguous and calls for more research.