Expression methods of lexical units in the translation process

Abstract

The purpose of the article is to study the methods of expression in the translation process by matching the meanings of existing lexical units in the target and source languages. The translation process is also based on the study of substitution of new and more appropriate lexical units. The methodology and methods used as the theoretical and methodological basis of the current research were adopted and translated from Azerbaijanian and foreign scholars’ works, also derived words, neologisms usedin their words. In this article comparative methods and translations were utilized,more complex literary parts were translated and compared. For the first time in a domestic study, the author noted the idea of expressing human thoughts in their native language not with new words, but in lexical units included in the vocabulary of the original text. Thus, during translation, the translator does not create new words, but uses only the general vocabulary of the translated language, preserves lexical synonyms containing common meanings that exist in one language, and considers it important to express the grammatical content using accessible grammatical means. The realities and concepts of material life that exist in the original language during translation should be selected in accordance with the ethnopsychology of the people and the country to which the target language belongs. Sometimes it is important to describe not only the main content of the translation, but also the spirit of the original, the inner world of the characters, the transfer of their feelings and emotions. Words with a limited range of meanings, regardless of text, symbol, style and peripheral part, have different meanings in such a translation. The style, way of thinking and requirements of the author of the source language for literary translation must be studied by the translator of the historical target language of that period, and then translated. When translating, take into account the uniqueness of the language, the world of ideas and images of each translated poet and writer. When translating, not only the content and idea of the original, but also the inner life must be recreated in the target language and all the subtle semantic nuances of the translated work must be skillfully preserved in the translation. A literary translation must not omit, add or change certain parts of the original.

Метою статті є вивчення способів вираження у процесі перекладу шляхом зіставлення значень наявних лексичних одиниць у цільовій і вихідній мовах. Процес перекладу також заснований на вивченні підстановки нових, більш відповідних лексичних одиниць. Методологія і методи, використані як теоретична та методологічна основа цього дослідження, були запозичені з робіт азербайджанських і зарубіжних вчених. У статті використані порівняльні методи. Автор вперше у вітчизняному дослідницькому дискурсі озвучив ідею вираження людських думок рідною мовою не новими словами, а лексичними одиницями, що входять до словникового запасу автора оригінального тексту. Таким чином, під час перекладу перекладач не створює нові слова, а використовує тільки загальний словник перекладної мови, зберігає лексичні синоніми, які містять загальні значення, і вважає важливим висловити граматичний зміст доступними граматичними засобами. Реалії та концепції матеріального життя повинні вибиратися відповідно до етнопсихології народу і країни мови перекладу. Іноді важливо описати не тільки основний зміст перекладу, а й дух оригіналу, внутрішній світ героїв, передачу їх почуттів і емоцій. Слова з обмеженим діапазоном значень незалежно від тексту, символу, стилю і периферійної частини мають різні значення в такому перекладі. Стиль, спосіб мислення і вимоги автора вихідного мови до художнього перекладу повинен бути вивчений перекладачем історичного цільової мови того періоду, а потім перекладений. У перекладі слід враховувати унікальність мови, світ ідей і образів кожного перекладеного поета чи письменника. При перекладі повинні бути відтворені не тільки зміст та ідея оригіналу, але і внутрішнє життя і тонкі смислові нюанси перекладеного твору. Художній переклад не повинен опускати, додавати або змінювати певні частини оригіналу.