Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/58763
Title: Реальність як категорія художнього тексту та її стильова репрезентація у перекладах роману Ч. Діккенса "Пригоди Олівера Твіста" українською та російською мовами
Other Titles: Reality as a category of literary text and its stylistic representation in translations of Dickens’s novel "The Adventures of Oliver Twist" in Ukrainian and Russian
Authors: Довгань, О. В.
Гайдаєнко, Ю. Р.
Keywords: реальність, категорія реальності, художній текст, стиль, переклад, стилістика перекладу, reality, category of reality, literary text, style, translation, stylistics of translation
Issue Date: 2021
Publisher: Видавничий дім "Гельветика"
Citation: Довгань, О. В. Реальність як категорія художнього тексту та її стильова репрезентація у перекладах роману Ч. Діккенса "Пригоди Олівера Твіста" українською та російською мовами / О. В. Довгань, Ю. Р. Гайдаєнко /// Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (гол. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2021. – Вип. 16. – C. 171–177. – Бібліогр.: с. 177 (10 назв); рез. укр., англ.
Series/Report no.: Закарпатські філологічні студії;
Abstract: У статті постульовано, що функціонування категорії реальності має об’єктивовано-стильовий характер (мовна, художня і власне онтологічна реальність максимально наближена до тієї міри об’єктивності, яка є можливою, враховуючи суб’єктивний характер сприйняття як психічного процесу). Зауважено, що головною складністю у процесі перекладу творів Ч. Діккенса є розмаїтість стилю: його твори мають головну стильову домінанту, що нерозривно пов’язана з уламковим характером мовної дійсності (саме мовної, а не художньої), носієм таких локальних дійсностей є певна кількість персонажів, які належать до певного прошарку суспільства і репрезентують його (прошарку) субкультуру. Зазначено, що текст оригіналу й український, російський переклади вирізняються заниженим стилем, рясніють різноманітними жаргонізмами та прізвиськами, емотивною наснаженістю – елементами, які створюють ускладнення у процесі перекладу, але нерозривно пов’язані з художнім твором, його стильовою домінантою. Постульовано, що український і російський переклади є високопрофесійними творчими доробками перекладачів, над ними працювали, них обох явно виявляється повага до тексту першотвору, глибоке знання англійських реалій і кропітке їх адаптування до рідної культури. Наголошено на тому, що майстерність перекладів є безсумнівною, однак конкретні перекладацькі рішення в обох текстах діаметрально протилежні, а це зумовлено теоретико-методологічними засадами функціонування перекладу в культурі двох етносів: якщо російський переклад головною своєю метою мав імпортування інокультурного фонду до власної культури, то український здавна виконував націєтворчу функцію. Зауважено, що вищезазначені особливості українського перекладу надали йому перевагу над російським варіантом, оскільки своєрідна, зневажлива, повна іронії та кепкування мова Спритного Пройди постає живою і природною, натомість як академічний, літературний варіант, репрезентований російським перекладом, має штучний характер.
The article postulates that the functioning of the category of reality has an objective-stylistic nature (linguistic, literary and actually ontological reality is as close as possible to the degree of objectivity that is possible, given the subjective nature of perception as a mental process). It is noted that the main difficulty in the process of translating the works of Charles Dickens is the diversity of style: his works have the main stylistic dominant, which is inextricably linked with the fragmentary nature of linguistic reality (namely linguistic, not literary), the carrier of such local realities, belonging to a certain stratum of society and representing its (stratum) subculture. It is noted that the quotations of the text are original and Ukrainian, Russian translations are understated, full of various jargon and nicknames, emotional content – elements that create difficulties in the translation process, but are inextricably linked with the work of art, its stylistic dominant. It is postulated that Ukrainian and Russian translations are highly professional works of translators who worked on them, as they both clearly show respect for the original text, deep knowledge of English realities and their painstaking adaptation to native culture. It is emphasized that the skill of translation is unquestionable, but the specific translation solutions in both texts are diametrically opposed, due to the theoretical and methodological principles of translation in the culture of two ethnic groups: if Russian translation was mainly aimed at importing inocultural fund into its own culture, Ukrainian performed a nation-building function. It is noted that the above features of the Ukrainian translation gave it an advantage over the Russian version, as the peculiar, contemptuous, full of irony and ridicule language of Artful Dodger appears alive and natural, while the academic, literary version represented by the Russian translation is artificial.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/58763
ISSN: 2663-4880
Appears in Collections:Закарпатські філологічні студії Випуск 16 2021

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
РЕАЛЬНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ.pdf530.58 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.