До питання використання у кримінальному процесі цифрової інформації, отриманої під час контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності

Abstract

У даній статті, спираючись на аналіз наукових публікацій та норм чинного законодавства, авторами досліджуються актуальні проблеми використання у кримінальному процесі цифрової інформації, отриманої під час контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності. Аналізуються норми законодавства у сфері забезпечення державної безпеки та Кримінального процесуального кодексу України стосовно можливого використання цифрової інформації в якості доказів у судовому розгляді. Розглядаються наукові розробки та міжнародний досвід стосовно питань використання у цифровій формі матеріалів контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності як доказів у кримінальному провадженні, в контексті їх допустимості. Авторами доводиться, що переважна більшість цифрової інформації, яка в подальшому може мати доказове значення, отримується шляхом проведення негласних заходів під час здійснення контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності. Така цифрова інформація, на думку авторів, може слугувати лише приводами та підставами для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні. У статті зазначається, що недостатня гармонізація кримінального процесуального законодавства та законодавства, що регулює контррозвідувальну і оперативно-розшукову діяльність, негативно впливає на ефективність виконання оперативними підрозділами своїх завдань. Також зазначається, що подальша реформа вітчизняної правоохоронної системи має рухатись за прикладом провідних західних країн та США, де поняття «оперативно-розшукова діяльність» взагалі відсутнє. У більшості зарубіжних демократичних країн світу таємне поліцейське розслідування є кримінально-процесуальною діяльністю, що являє собою гласні та негласні процесуальні дії, які здійснюються під керівництвом прокурора. Автори статті роблять висновок, що для посилення контррозвідувальної складової у діяльності Служби безпеки України та враховуючи зарубіжний досвід у цій сфері, необхідно створити окремий, без посилання на вимоги положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальний процесуальний кодекс України, механізм організації та проведення заходів, пов`язаних із тимчасовим обмеженням прав і свобод людини.

In this article, based on the analysis of scientific publications, the norms of the current legislation, the authors investigate the actual problems of using digital information obtained during counterintelligence and investigative activities in the criminal process. The norms of legislation in the field of ensuring state security and the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the possible use of digital information as evidence in court proceedings are analyzed. Scientific developments and international experience regarding the use of counterintelligence and investigative activity materials in digital form as evidence in criminal proceedings in the context of their admissibility are considered. The authors prove that the vast majority of digital information, which in the future may have evidentiary value, is obtained by conducting covert activities during the implementation of counterintelligence and investigative activities. Such digital information, according to the authors, can only serve as pretexts and grounds for starting a pre-trial investigation in criminal proceedings. The article notes that insufficient harmonization of criminal procedural legislation and legislation regulating counterintelligence and investigative activities negatively affects the effectiveness of operational units in performing their tasks. It is also noted that the further reform of the domestic law enforcement system should follow the example of leading Western countries and the USA, where the concept of “operational investigative activity” is absent at all. In most of the foreign democratic countries of the world, secret police investigation is a criminal procedural activity, which is overt and undercover procedural actions carried out under the direction of the prosecutor. The authors of the article conclude that in order to strengthen the counter-intelligence component in the activities of the Security Service of Ukraine and taking into account foreign experience in this area, it is necessary to create a separate, without reference to the requirements of the provisions of the Law of Ukraine “On Operational and Investigative Activities” and the Criminal Procedure Code of Ukraine, a mechanism for organizing and carrying out activities related to the temporary restriction of human rights and freedoms.