Займенникове вираження категорії означеності/неозначеності (на матеріалі українсько–німецьких перекладів)

Abstract

Стаття продовжує низку публікацій автора з вивчення актуальної перекладознавчої проблеми – особливостей відтворення категорії означеності/неозначеності на матеріалі українсько-німецьких перекладів творів сучасної художньої літератури. Це дослідження є черговою спробою дати відповідь на питання щодо правильного адекватного відтворення та передачі засобів вираження цієї категорії при перекладі, якщо мова оригіналу є безартиклевою, а мова перекладу – артиклевою. Категорію означеності/неозначеності в українській мові розглянуто як поняттєву, функціонально-семантичну та як граматичну – в німецькій мові. Слід зауважити, що в українській мові немає певних морфологічних засобів вираження цієї категорії, тому з цією метою використовують різноманітні лексичні та синтаксичні засоби, важливу роль відіграє також контекст. Визначено, що основними, найбільш послідовними та регулярними засобами реалізації вже згаданої категорії в українській мові виступають займенникові слова. Фактичний матеріал дає низку прикладів, де категорія означеності/ неозначеності в мові оригіналу була виражена за допомогою присвійних, вказівних, неозначених, заперечних займенників, прономіналізованих числівників та ін. У дослідженні зафіксовано та проаналізовано основні випадки передачі цих лексичних засобів з української мови на німецьку за допомогою артиклів (означеного, неозначеного або нульового), а також займенників. Фактичний матеріал дає підстави стверджувати, що навіть у випадках, де в тексті-оригіналі немає означеності, часто під час перекладу перекладач додатково вводить займенники. Це свідчить про те, що уявлення про означеність є важливим елементом для німецькомовного реципієнта. У статті проаналізовано наукові доробки провідних лінгвістів, які з різних позицій та на матеріалі різних мов вивчали проблематику, пов’язану з категорією означеності/неозначеності. Визначено, що фіксація, аналіз засобів вираження вказаної категорії та дослідження низки інших важливих питань, релевантних цій проблематиці в контексті українсько-німецького перекладу в подальших наукових розвідках, допоможуть розв’язати низку перекладознавчих завдань, що виникають у процесі мовної категоризації дійсності, тим самим полегшуючи працю перекладача.

This article continues the series of publications of the author on the study of a topical linguistic and translation problem – the category of definiteness / indefiniteness and ways of its reproduction in the Ukrainian-German translations of modern fiction. This scientific research is devoted to answering topical questions about the accurate and adequate reproduction of this category, as well as translation of the means of expression of the category of definiteness / indefiniteness in the situations when the language of the original text does not operate with the article while the target language does. The category of definiteness / indefiniteness is defined as a conceptual and functional-semantic category in the Ukrainian language and as a grammatical category in the German language. There are no specific morphological means of expression of the category in the Ukrainian language. That`s why one should use various lexical and syntactic means. The context plays an essential role. In the Ukrainian language they are pronouns that serve as the main, most consistent, and regular means of realization of the category of definiteness / indefiniteness. The analyzed material contains examples where the category of definiteness / indefiniteness in the original text is expressed by possessive, indicative, indefinite, negative pronouns, pronominalized numerals, etc. These lexical means are mainly conveyed into German with the help of the definite, indefinite, zero article and pronouns. Even in cases where there is no definiteness in the original text, pronouns are additionally used in the translated text. It means that the notion of definiteness is an important element for a German-speaking recipient. The article analyzes the works of leading linguists devoted to the study of issues related to the category of definiteness / indefiniteness on the example of different languages. In conclusion, further research on the issue of reproduction of this category in the context of Ukrainian-German translation and its place in the process of linguistic categorization of reality may help to solve numerous translation issues.