Тема загибелі Чигирина у козацьких літописах

Abstract

Значення Чигирина в українській історії доби Гетьманщини надзвичайно важливе як гетьманської столиці Б. Хмельницького, І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері та насамкінець П. Дорошенка. Події довкола нього у 70-х рр. XVII ст. розгорталися вкрай драматичні. Аналізу цих подій, викладених у козацьких літописах Самовидця, Г. Грабянки та С. Величка, присвячена наша розвідка. Зокрема, звертаємо увагу на відмінності в їхньому зображенні та трактуванні літописцями. Досліджуючи тему загибелі Чигирина в козацьких літописах, безпосередньо зупиняємося на подіях 1676 р. – взяття в облогу міста військами Г. Ромодановського й І. Самойловича і зреченні гетьманства П. Дорошенком; 1677 р. – першій і невдалій спробі захоплення міста турецькими й татарськими військами; 1678 р. – взяття в облогу та, зрештою, знищення Чигирина, а з ним і численних міст Правобережної України. Попри загальну співзвучність літописів Самовидця та Г. Грабянки в описі вказаних подій (як відомо, Г. Грабянка у написанні своєї праці користувався літописом Самовидця), акцентуємо на певних змістових розбіжностях. Водночас літопис С. Величка пропонує суттєво відмінне зображення подій першої та другої Чигиринських воєн порівняно із Самовидцем і Г. Грабянкою. Його виклад більш докладний та інформативний, ба більше, автор дошукується причин загибелі Чигирина, з’ясовує мотиви дій кожної зі сторін: турецько-татарського війська та московсько-козацького Г. Ромодановського й І. Самойловича. Звертаємо увагу на те, що, згідно з літописами Самовидця та Г. Грабянки загибель Чигирина 1678 р. зумовлена натиском турецько-татарських військ, натомість С. Величко покладає провину за зруйнування міста на князя Г. Ромодановського та гетьмана І. Самойловича, чого взагалі немає в інших двох літописах. Суттєва відмінність, на нашу думку, – у масштабності змальованих подій літописцями: для С. Величка Чигирин, на значимості та давності якого він постійно наголошує, є уособленням України, тоді як Самовидець і Г. Грабянка не проводять аналогій між долею Чигирина та долею України. С. Величко війни за Чигирин сприймає крізь призму християнського світогляду, тоді як у інших літописців відсутнє релігійне трактування подій.

The significance of Chyhyryn in the Ukrainian history of the Hetmanate period is extremely important as the hetman’s capital of B. Khmelnytsky, I. Vyhovsky, Y. Khmelnytsky, P. Tetera, and finally P. Doroshenko. The events surrounding it became extremely dramatic in the 70’s of the XVII century. Our study is devoted to the analysis of these events described in the Cossack chronicles of Samovydets, G. Grabianka, and S. Velychko. In particular, we pay attention to the differences in their portrayal and interpretation by the chroniclers. Examining the subject of the fall of Chyhyryn in the Cossack chronicles, we dwell directly on the following events: 1) in 1676 – the siege of the city by the troops of G. Romodanovsky and I. Samoilovich and the abdication of the hetmanship by P. Doroshenko; 2) in 1677 – the first unsuccessful attempt to capture the city by Turkish and Tatar troops; and 3) in 1678 – the siege and, ultimately, the destruction of Chyhyryn along with other numerous cities of the Right Bank Ukraine. Despite the general consonance of the chronicles of Samovydets and G. Grabianka in the description of these events (as we know, G. Grabianka used the chronicle of Samovydets in the course of writing his work), we emphasize certain semantic differences. At the same time, the chronicle of S. Velychko offers a significantly different depiction of the events of the first and second Chyhyryn wars, compared to Samovydets and G. Grabianka. His presentation is more detailed and informative. Moreover, S. Velychko investigates into the causes of the fall of Chyhyryn, finds out the motives of each party: the Turkish-Tatar army and the Moscow-Cossack army headed by G. Romodanovsky and I. Samoilovich. We draw attention to the fact that, according to the chronicles of Samovydets and G. Grabianka, the fall of Chyhyryn in 1678 was caused by the onslaught of Turkish-Tatar troops, while S. Velychko blames Prince G. Romodanovsky and Hetman I. Samoilovich for the destruction of the city, which is not available at all in the other two chronicles. In our opinion, there is a significant difference is in the scale of the events depicted by the chroniclers. For S. Velychko Chyhyryn, whose significance and antiquity he constantly emphasizes, is the personification of Ukraine. In the meantime, Samovydets and G. Grabianka do not draw analogies between the fate of Chyhyryn and the fate of Ukraine. S. Velychko perceives the war for Chyhyryn from the Christian perspective, while the other chroniclers do not give any religious interpretations to the events.